Рішення від 09.07.2019 по справі 924/415/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"09" липня 2019 р. Справа № 924/415/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" м. Шепетівка

про стягнення 5 581 165,17 грн., з яких 3 123 139,38 грн. основний борг, 824 475,77 грн. пеня, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційні втрати

Представники сторін:

Від позивача: Безпалюк О.Л. - адвокат згідно довіреності 14-198 від 17.05.2019р.;

Від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

На адресу суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка про стягнення 5 581 165,17 грн., з яких 3 123 139,38 грн. основний борг, 824 475,77 грн. пеня, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційні втрати на підставі договору купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 24.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання на 24.06.2019р.

Ухвалою суду від 24.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі №924/415/19, призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:00 год. 09 липня 2019 р.

До судового засідання 09.07.2019р. від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 5 581 165,17 грн., з яких 3 123 139,38 грн. основний борг, 824 475,77 грн. пеня, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційні втрати на підставі договору купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вищевказаного договору позивачем передано відповідачу у власність природний газ на загальну суму 3 350 207,66 грн. згідно наданих актів приймання - передачі природного газу. Зважаючи на неповне та несвоєчасне виконання відповідачем господарських зобов'язань за договорами купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., позивач просить стягнути заборгованість за переданий у січні-грудні 2015 року природний газ на суму 3 123 139,58 грн. та нараховані на підставі п. 7.2 договору та ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України пеню за кожен день прострочення платежів, три відсотки річних та інфляційні втрати. На підтвердження викладених обставин позивачем надано копії договору №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., додаткових угод №1-11 до вказаного договору, актів приймання-передачі природного газу за період з 31.01.2015р. по 31.12.2015р., Статут АТ «НАК» «Нафтогаз України», розрахунок заборгованості, сальдо по підприємству та довідку по операціях за договором №3111/15-КП-34 з 01.01.2015р. по 28.02.2018р.

В судове засідання 09.07.2019р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку. Судом враховується, що у поданій 09.07.2019р. заяві про застосування строку позовної давності міститься клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Шепетівка Енергоінвест".

В судовому засіданні 09.07.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечив проти задоволення заяви відповідача посилаючись на п. 9.3 договору, за змістом якого сторонами погоджено збільшений строк позовної давності у п'ять років, що узгоджується з ст. 259 ЦК України. Окремо зазначив, що жодних договорів про реструктуризацію заборгованості щодо договору №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р. не укладалось.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.12.2014р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" як покупцем укладено договір №3111/15-КП-34 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 природний газ обсягом до 825,000 тис. м. куб., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 175,0, лютий - 155,0, березень - 140,0, квітень - 45,0, жовтень - 45,0, листопад -110,0, грудень - 155,0.

Як передбачено п. 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У Розділі 5 договору узгоджено ціну газу, розмір якої сторонами визначено за 1000 куб. м. природного газу - 7661,64 грн. з ПДВ, яка в подальшому коригувалась. Зокрема, згідно Додаткової угоди №1 від 23.02.2015р. до вказаного договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 7416,84 грн., згідно Додаткової угоди №2 від 18.03.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 11333,64 грн., згідно Додаткової угоди №3 від 15.04.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 9600,24 грн., згідно Додаткової угоди №4 від 29.05.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 9122,88 грн., згідно Додаткової угоди №5 від 12.06.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 8865,84 грн., згідно Додаткової угоди №6 від 27.07.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 8874,60 грн., згідно Додаткової угоди №8 від 21.10.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 8905,32 грн., згідно Додаткової угоди №9 від 22.10.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 8745,74 грн., згідно Додаткової угоди №11 від 25.11.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 8751,10 грн.

За змістом п. 6.1 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 6.3 договору (зі змінами внесеними підписаними сторонами Додатковими угодами №7 від 30.07.2015р. та №10 від 02.11.2015р.) узгоджено, що за наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 19-1 Закону України „Про теплопостачання” та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим.

У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступного поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (п. 9.3 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2015р. і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору).

Договір купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р. та додаткові угоди до договору підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 3 350 207,66 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. на суму 709 797,31 грн., від 28.02.2015р. на суму 594 585,82 грн., від 31.03.2015р. на суму 714 472,66 грн., від 30.04.2015р. на суму 209 429,23 грн., від 31.10.2015р. на суму 266 821,19 грн., від 30.11.2015р. на суму 491 362,14 грн., від 31.12.2015р. на суму 363 739,31 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 227 068,08 грн. за договором купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., що підтверджується довідкою по операціях по підприємству ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” та розрахунком позовних вимог.

Окрім вимоги про стягнення 3 123 139,58 грн. основного боргу, у зв'язку з простроченням платежів за договором, позивач нарахував до стягнення з відповідача 824 475,77 грн. пені та 253 568,38 грн. 3% річних заявлені за період з 17.02.2015р. по 12.03.2018р., 1 379 981,44 грн. інфляційних втрат за березень 2015р. - лютий 2018р., про що подав відповідний позов.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що позивачем передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 350 207,66 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу за період з 31.01.2015р. по 31.12.2015р.

У п. 6.1 договору сторонами узгоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем частково проведено оплату за отриманий від позивача у 2015 році природний газ на суму 227068,08 грн., що підтверджується підтверджується довідкою по операціях по підприємству ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” та розрахунком позовних вимог.

Докази оплати відповідачем решти заборгованості в сумі 3 123 139,58 грн. за природний газ в матеріалах справи відсутні.

З огляду на доведеність порушення відповідачем основного зобов'язання з своєчасної та повної оплати поставленого позивачем природного газу, відсутність в матеріалах справи доказів сплати 3 123 139,58 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення 3 123 139,58 грн. основного боргу правомірними та обґрунтованими.

У зв'язку з простроченням платежів за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 7.2 договору 824 475,77 грн. пені за період з 17.02.2015р. по 12.03.2018р. по кожному акту приймання-передачі природного газу з урахуванням проплат відповідача та у урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При перерахунку заявленої до стягнення пені за вказані у розрахунку періоди, суд дійшов до висновку, що останню обраховано в межах максимального розміру, а тому вимога про стягнення з відповідача 824 475,77 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 253 568,38 грн. 3% річних за період з 17.02.2015р. по 12.03.2018р., 1 379 981,44 грн. інфляційних втрат за березень 2015р. - лютий 2018р. по кожному акту приймання-передачі природного газу з урахуванням проплат відповідача та з урахуванням мінусової інфляції, яка існувала у вказуй період.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за вказані у розрахунку періоди, суд дійшов до висновку, що останні обраховано в межах максимального розміру, а тому вимога про стягнення з відповідача 253 568,38 грн. 3% річних та 1 379 981,44 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи, що позивачем підтверджено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., здійснивши перерахунок правильності нарахувань за заявлені періоди, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з 3 123 139,38 грн. основного боргу, 824 475,77 грн. пені, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційних втрат, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суд зазначає наступне:

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.ч. 1, 2 ст. 259 ЦК України).

У п. 9.3 договору узгоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що у відповідача виникли грошові зобов'язання у січні-грудні 2015р., позовну заяву з додатками АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано суду і відповідачу засобами поштового зв'язку 26.04.2019р.

З огляду на збільшення сторонами позовної давності у договорі №3111/15-КП-34 від 05.12.2014р., враховуючи, що строк позовної давності не сплив, обґрунтованість заявлених позовних вимог, у заяві відповідача про застосування строк позовної давності належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем сплачено не належний розмір судового збору за звернення до господарського суду з позовною вимогою майнового характеру, зокрема згідно платіжного доручення №7003824 від 19.04.2019р. позивачем оплачено 83178,00 грн. судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 1,5 відсотка ціни позову 5 581 165,17 грн. становить 83717,48 грн.

З огляду на те, що при прийнятті рішення суд розподіляє судові витрати, виявлення неналежного розміру сплаченого позивачем судового збору, задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок з доплати 539,48 грн. судового збору у дохід державного бюджету у справі №924/415/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" м. Шепетівка про стягнення 5 581 165,17 грн., з яких 3 123 139,38 грн. основний борг, 824 475,77 грн. пеня, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційні втрати.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка про стягнення 5 581 165,17 грн., з яких 3 123 139,38 грн. основний борг, 824 475,77 грн. пеня, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 95, ідентифікаційний код 37587657) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3 123 139,38 грн. основного боргу, 824 475,77 грн. пені, 253 568,38 грн. 3% річних, 1 379 981,44 грн. інфляційних втрат, 83178,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 95, ідентифікаційний код 37587657) в доход державного бюджету України (Отримувач коштів УК у м. Хмельницькому, код отримувача за ЄДРПОУ 38045529, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34314206083006, код класифікації доходів бюджету 22030101) 539,48 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.07.2019р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддруков. 3 прим:

1 - для суду;

2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6); (рек. з пов. про вруч.)

3 - відповідачу (29000, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 95) (рек. з пов. про вруч.)

Попередній документ
82937757
Наступний документ
82937759
Інформація про рішення:
№ рішення: 82937758
№ справи: 924/415/19
Дата рішення: 09.07.2019
Дата публікації: 12.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії