Справа № 759/13078/17 Головуючий 1 інстанція- Миколаєць І.Ю.
Проваження № 22-ц/824/9170/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
10 липня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Мережко М.В., Фінагеєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Козлова Олександра Вікторовича на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Мельник Марія Петрівна, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
У провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Позивачка мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , на які просить визнати право власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2019 року провадження у даній справі зупинено до вирішення іншої цивільної справи № 759/15352/17, яка розглядається цим же судом, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміни черговості одержання права на спадкування.
Не погоджуючись із ухвалою, представник позивачки адвокат Козлов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення провадження, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду щодо наявності підстав для зупинення провадження і неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої, наявність якої не є перешкодою для розгляду позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно. Окрім того, таке зупинення розгляду порушує права позивачки на справедливий розгляд її справи упродовж розумного строку, передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ОСОБА_3 , яка в особі свого представника адвоката Линник Л.С. отримала копію ухвали про відкриття апедяційного провадження та копію апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої
- 2 -
інстанції про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд обгрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України підстав для зупиненння. При цьому суд виходив з того, що представником третьої особи ОСОБА_6 надані переконливі докази, що підтверджують неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої цивільної справи.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені в результаті порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи.
До таких же висновків прийшов Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, де, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження до вирішення судом іншого позову про визнання договору недійсним, вказав, що визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Як вбачається із матеріалів даної справи, предметом спору є визнання за позивачкою як матір'ю померлого і спадкоємцем першої черги за законом права власності на майно в порядку спадкування.
В іншій цивільній справі № 759/15352/17, яка розглядається Святошинським районним судом м.Києва, предметом спору є встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наявність іншого спору між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не впливає на вирішення спору в даній справі про визнання права на спадкове майно, поскільки в іншій справі не вирішуються питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Також, згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті.
- 3 -
Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Із матеріалів даної справи вбачається, що провадження у справі відкрите 22 січня 2018 року, тобто справа не знаходить свого вирішення на протязі більш як півтора року. Наведене у свою чергу свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи.
Окрім того, зупиняючи провадження, суд не звернув уваги на те, що згідно приписів ч.3 ст.210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті передбачено тільки з підстав, встановлених п.п.1-3 ч.1 ст.251 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 05 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, а отже згідно приписів ч.3 ст.210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті за п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України не передбачено.
Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Козлова Олександра Вікторовича задоволити.
Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 114 травня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: