01 липня 2019 р.Справа № 520/9377/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 23.01.19 року) по справі № 520/9377/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про поновлення на посаді,
26.10.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області ( далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить про визнання протиправним та скасування наказу №795 від 09.07.2018 відповідача «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Харківського ВП відповідача» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на ст. Харків-Пасажирський Холодногірського ВП відповідача сержанта поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №178 о/с від 10.07.2018 відповідача щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на ст. Харків-Пасажирський Холодногірського ВП відповідача на сержанта поліції - позивача; поновити позивача на службі в поліції на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на ст. Харків-Пасажирський Холодногірського ВП відповідача, з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами, відповідно до його посади, спеціального звання та вислуги за час вимушеного прогулу з 10.07.2018 по день поновлення на роботі, зарахування час вимушеного прогулу у загальний строк служби в поліції; стягнути з відповідача на користь позивача всі види грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 10.07.2018 по день поновлення по службі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 07.11.2015 позивач перебував на службі у відповідача.
За результатами попередньої перевірки інформації, отриманої із Інтернет ресурсу «Фейсбук» встановлено застосування неправомірних заходів фізичного впливу до невідомого громадянина працівниками поліції 07.07.2018 у приміщенні відділення поліції на станції Харків-Пасажирський Холодногірського відділу поліції відповідача за участю поліцейського старшого сержанта поліції позивача.
09.07.2018 наказом №1127 відповідача призначено службове розслідування та відсторонено позивача від виконання службових обов'язків.
За підсумками службового розслідування складений висновок від 09.07.2018,
09.07.2018 наказом №795 відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідності.
10.07.2018 наказом №178 ос позивача звільнено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України старшого сержанта поліції позивача поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції ст. Харків-Пасажирський Холодногірського ВП відповідача.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з наявністю встановлених під час розгляду судом справи фактів порушення позивачем Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських та Закону України «Про Національну поліцію», а також недотримання позивачем службової дисципліни та присяги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст.2 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст.17 та ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» каже, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За обставинами справи 07.07.2018 з 08.00 до 20.00 під час патрулювання з охорони громадського порядку та публічної безпеки позивач ударив громадянина ОСОБА_2 в схрещені руки над головою у приміщенні відділення поліції на станції Харків-Пасажирський Холодногірського ВП відповідача.
Дані факти зафіксовані відеозаписом та виявлені у мережі Інтернет за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1/ .
Підставою для звільнення відповідачем стало порушення службової дисципліни позивачем, а саме: абзацу 1, 2, 3 ч.7 Дисциплінарного статуту ОВС України , п.1 ч.1 ст.18 та п.4 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 2 с.1 та п.1 ч.2 розділу П та п.3 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.10.3 функціональних обов'язків, затверджених 02.01.2018 начальником Холодногірського ВП в частині належного виконання службових обов'язків, відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Крім цього, зазначено про те, що за змістом Присяги поліцейського заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпімо ставитися до будь-яких форм катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання.
В своїй апеляційній скарзі позивач каже про те, що 10.07.2018 стало відомо про своє звільнення зі служби шляхом вручення йому наказу, та підстави накладення дисциплінарного стягнення йому не були відомі, оскільки з наказом про призначення службового розслідування дізнався під час судового розгляду справи.
Крім цього, позивач в своїй апеляційній скарзі каже про те, що особисті пояснення від 09.07.2018 наявні в матеріалах справи не стосуються саме службового розслідування подій 07.07.2018, яке сталося на патрулюванні з охорони громадського порядку та публічної безпеки на станції Харків-Пасажирський, що свідченням того, що позивач не був повідомлений про мету відібрання пояснень.
Колегія суддів, вважає такі доводи необґрунтованими за таких підстав.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зазначає, що
службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 2.1 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктом 2.2 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі:
2.2.1. Невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
2.2.2. Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.
2.2.3. Повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
2.2.4. Скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
2.2.5. Скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
2.2.6. Загибелі або травмування особи РНС.
2.2.7. Самогубства або спроби самогубства особи РНС.
2.2.8. Скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула (и) чи отримала (и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи.
2.2.9. Застосування особою РНС вогнепальної зброї.
2.2.10. Використання особою РНС вогнепальної зброї.
2.2.11. Застосування особою РНС спеціальних засобів або заходів фізичного впливу.
2.2.12. Утрати або викрадення табельної, нагородної, добровільно зданої або вилученої зброї або боєприпасів.
2.2.13. Утрати або викрадення спеціальних засобів.
2.2.14. Порушення особою РНС норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
2.2.15. Утрати або викрадення матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів.
2.2.16. Розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків.
2.2.17. Утрати або викрадення в особи РНС документів, які посвідчують її належність до ОВС.
2.2.18. Порушення фінансово-господарської діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МВС, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів.
2.2.19. Надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності ОВС порушення законодавства.
2.2.20. Отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.
Пунктом 2.5 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Пунктом 2.6 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пунктом 5.1 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що
службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Пунктом 5.2 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Пунктом 5.3 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Пункт 5.4 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) каже, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 6.3.5 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
Пунктом 6.3.6 наказу МВС №230 від 12.03.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
З огляду на відсутність в матеріалах справи письмового рапорту позивача з проханням до керівництва відповідача про ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка його стосуються, колегія суддів вважає доводи позивача необґрунтованими .
За умови ненадання позивачем доказів без поважних причин на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, колегія суддів вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів в порядку ч. 5 ст. 77 КАС України.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що терміни проведення службового розслідування, встановлені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 були порушені.
З огляду на те, що наведені вище п.п. 5.1-5.3 Інструкції від 12.03.2013 № 230 кажуть саме про термін завершення службового розслідування, а не встановлюють його обов'язкову мінімальну тривалість.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року по справі № 520/9377/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 10.07.2019 року