Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
09 липня 2019 р. Справа № 520/3061/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.05.19 по справі № 520/3061/19
за позовом ОСОБА_1
до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Харківській обл.), в якому просив суд:
- визнати відмову Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, яка полягає у відмові у складанні та направленні до ГУ ПФУ в Харківській обл. нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій нової такої довідки із зазначенням усіх складових грошового забезпечення на день звільнення - протиправною;
- зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти і подати до ГУ ПФУ в Харківській обл. нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: доплати за таємність - 739,5 грн, доплати до посадового окладу оперуповноваженого - 493,00 грн, доплати від пенсії - 2502,63 грн;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно нової довідки із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та стягненням недоплаченої пенсії за період з 05.06.2018 по день набрання судовим рішенням законної сили;
- стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України у якості відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 3000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо виникнення спірних правовідносин до втрати чинності п. 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. Так, єдиною підставою для відмови у позові стали положення постанов КМУ, які втратили чинність з 05.03.2019. Позивач зазначив, що спірні правовідносини виникли саме 15.03.2019, тобто після 05.03.2019 - дати, з якої втратили чинність зазначені пункти постанов КМУ.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 520/3061/19, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено в порядку письмового провадження.
27 червня 2019 року позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що втрата чиності п. 1, 2 Постанови КМУ № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 встановлює обов'язок Управління складати та надавати нові довідки. Позивач вважає, що з 05.03.2019 у нього з'явилося право на отримання пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення.
01 липня 2019 року на адресу суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін у зв'язку з необгрунтованістю вимог апеляційної скарги, оскільки довідка міжрегіонального управління № 6744 від 22.06.2018 була видана за формою і в період чинності п. 1, 2 Постанови № 103.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до грошового атестату № 38 грошове забезпечення позивача містить наступні складові: посадовий оклад, надбавка до пенсії в розмірі 25 %, процентна надбавка за вислугу років, таємність 10 %.
З довідки про грошове забезпечення на день звільнення старшого оперуповноваженого оперативного відділу слідчого ізолятору УМВС України в Харківській області Калабухова А.М. № 12/9-40 від 15.03.2019 судом встановлено, що пенсія позивача включала наступні складові: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років 30 %; надбавка за роботу з таємними документами 10 %, доплата до посадового окладу оперуповноваженому 10 %.
У зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача за нормами, чинними на 01.03.2018 за посадою старший оперуповноважений оперативного відділу СІЗО УМВС в Харківській області № 6744 від 22.06.2018 з такими складовими: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням майор внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (40 %).
11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів усіх складових грошового забезпечення на день його звільнення та направити аналогічну довідку до ГУ ПФУ в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаного рішення суду.
У відповіді № 22-8-19/3ПІ-6 від 15.03.2019 Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зазначило, що довідка про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії складена згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 та надана до ГУ ПФУ в Харківській області № 6744 від 22.06.2018. Законні підстави для складання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відсутні.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення.
Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду погоджується з огляду на наступне.
Законодавчим актом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017).
З огляду на зазначене, починаючи з 01.01.2017, законодавцем віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 N 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 , яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено . Визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що можна зробити висновок про те, що пункти 1, 2 спірної Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій. Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача. При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на наведене, суд вважає, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Колегія суддів зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
За приписами ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Так, 13.05.2015 Конституційним Судом України прийнято рішення по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.
Згідно висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 13.05.2015 року по справі № 1-9/2015, аналіз положень ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.
Отже, відповідно до зазначених висновків Конституційного Суду України, приписами ст.63 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця, на підставі яких проводиться призначення пенсії.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів дійшла висновку, що статтею 63 Закону № 2262-ХІІ делеговано Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, з письмових доказів у справі встановлено, що відповідачем-1 складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача за нормами, чинними на 01.03.2018 за посадою старший оперуповноважений оперативного відділу СІЗО УМВС в Харківській області № 6744 від 22.06.2018 з такими складовими: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням майор внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (40 %).
Оскільки міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, відповідач- не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Інші, додаткові види грошового забезпечення, ніж ті, які зазначені в довідці, чинним законодавством не передбачені, а тому позовні вимоги про визнання протиправною відмову міжрегіонального управління щодо не включення в довідку про розмір грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язання скласти нову довідку з їх урахуванням, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах міжрегіональне управління діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Колегія суддів зазначає, що оскільки на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, ГУ ПФУ в Харківській обл. рішення (дії, бездіяльність) щодо проведення позивачу перерахунку пенсії або про відмову в такому перерахунку, здійснення якого проводиться на підставі довідки міжрегіонального управління, не приймалось (дії, бездіяльність не вчинялись), заявлені до ГУ ПФУ в Харківській обл. позовні вимоги є передчасними та не відповідають завданню адміністративного судочинства.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою у постановах, зокрема: від 07.02.2019 по справі № 404/5774/16-а, від 20.12.2018 по справі № 686/15836/16-а.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, з огляду на відсутність доказів завдання позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайногового характеру протиправними рішеннями (діями, бездіяльністю) відповідачів.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Северянін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року по справі № 520/3061/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін