про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
08 липня 2019 року справа № 580/2114/19
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Степківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Степківської сільської ради Уманського району Черкаської області, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення №28-30/VІІ від 21.06.2018 Степківської сільської ради Уманського району, Черкаської області «Про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».
Пунктом 4 ч. 1 ст. 171 КАС України перебачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.
Проте, слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб'єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов'язане з цим питанням межі повноважень адміністративного суду.
Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що предметом даного спору є порушене, на думку позивача, право власності, яке мала набути позивач на земельну ділянку площею 0,58 га, однак дана земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 передана рішенням №28-30/VІІ від 21.06.2018 Степківської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_2 , яке позивач вважає незаконним.
Згідно доданих позивачем до позовної заяви документів право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 зареєстровано 05.07.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі рішення Степківської сільської ради Уманського району Черкаської області №28-30/VІІ від 21.06.2018.
Позивач вважає, що за наслідками вирішення даного спору земельна повинна бути відведена їй у власність.
Аналіз наведених фактичних обставин дає підстави вважати, що у цій справі позивач, оскаржуючи рішення відповідача, фактично обґрунтувала позовні вимоги відсутністю права власності в іншої особи та наявністю у неї такого права, що вказує на наявність спору про право цивільне, зокрема, про право власності на земельну ділянку.
Аналогічного правового висновку в ухваленій постанові від 16 січня 2019 року у справі №2а-8868/11/2670 дійшла Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про передачу земельної ділянки третій особі є захистом прав позивача на земельну ділянку.
З огляду на суб'єктний склад сторін такий спір може вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Отже, суд зазначає, що захист прав позивача у визначений ним спосіб можливий лише за умови встановлення наявності або відсутності порушення його майнових прав у сфері приватно-правових відносин, що не входить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 170, 171, 242, 243, 248, 256, 294, 295, КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Степківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплачений згідно квитанції №0.0.1396670685.1 від 01.07.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.В. Гаращенко