Справа № 359/4188/19 Головуючий у суді І інстанції Бондаренко І.А.
Провадження № 33/824/2616/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ст. 471 МК України
іменем України
09 липня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю ОСОБА_1 , захисника Мацея М.М., уповноваженої особи Державної фіскальної служби України - Київської митниці ДФС - Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференцзв'язку з Червоноградським міським судом Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2019 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки: Україна Львівська обл., місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , паспорт громадянки України НОМЕР_2 ,
Відповідно до постанови суду, 09.04.2019 року о 18 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянки України ОСОБА_1 , яка прилетіла до України з Фінляндії, м. Гельсінки, рейсом № 152 літаком а/к «Міжнародні авіалінії України», своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиркою «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці ОСОБА_1 було задано запитання щодо наявності в неї готівкових коштів, на що пасажирка відповіла, що має приблизно 14 000 євро. Після цього пасажирці було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 14 070 євро що знаходилися в одному з відділень жіночої сумочки (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_1 вказана валюта - 14 070 євро належить пасажирці особисто та була зароблена нею у Фінляндії.
Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
З виявленої суми громадянці України ОСОБА_1 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4 070 євро.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим працівниками митниці 09.04.2019 рокускладено протокол про порушення митних правил № 0179/12500/19.
На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено: євро, згідно курсу НБУ станом на 09.04.2019 року за 100 євро - 2996-3998 грн., кількістю 4 070, вартістю 121953 грн. 47 коп.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та піддано стягненню у вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.; конфісковано в дохід держави вилучену валюту: євро, згідно курсу НБУ станом на 09.04.2019 року за 100 євро - 2996-3998 грн., кількістю 4 070 вартістю 121 953 грн. 47 коп, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0179/12500/19; стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.; стягнуто на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 21 грн. 46 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду від 24.05.2019 року змінити, повернути вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0179/12500/19 від 09.04.2019 року валюту в розмірі 4 070 євро. Вимоги обґрунтовує тим, що 09.04.2019 року вона поверталася з Фінляндії, де перебувала на офіційній роботі, що підтверджується перекладом платіжної відомості від 05.04.2019 року, та з її заробітної плати утримувався податок та внесок на пенсійне страхування і на страхування на випадок безробіття. Обставини, які підтверджують легальне походження коштів у сумі 14 070 євро, які вона ввозила на територію України, є надані нею довідки, чеками з банкомату, відомостями, зазначеними в протоколі про порушення митних правил щодо неї. Апелянт зазначає, що її дії щодо недекларування ввезених коштів обумовлені тим, що вона вдруге літала на літаку, та не запитала в інспектора через власне незнання про декларування та обмеження переміщення у валюті через кордон. ОСОБА_1 зазначає, що правопорушення нею вчинене вперше та з необережності, вилучена валюта ввозилася на територію України для власного проживання та матеріальної допомоги дочці, яка має двох малолітніх дітей, перебуває в декретній відпустці по догляду за ними та якій більш нема кому допомогти. ОСОБА_1 вказує, що матеріали справи не містять жодних даних, які б давали підстави вважати, що шляхом конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків тощо; шкода, яку вона потенційно могла завдати державі - відсутня. Апелянт звертає увагу на те, що конфіскація коштів призведе до погіршення її майнового стану, оскільки позбавить її та її сім'ю можливості забезпечувати нормальні умови проживання, та покладе на неї індивідуальний надмірний тягар. На переконання апелянта, судом першої інстанції було допущено грубе порушення вимог чинного законодавства, зокрема, щодо повноти дослідження доказів, суд не видалявся до нарадчої кімнати.
В письмових поясненнях адвокат Мацей М.М. просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2019 року змінити та вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0179/12500/19 валюту в розмірі 4 070 євро повернути ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтовує тим, що правозастосовна практика, зокрема, й Київського апеляційного суду, йде тим шляхом, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил порушує справедливий баланс між загальними правилами декларування готівкових коштів та правом власності особи.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, вказані вимоги закону при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодоОСОБА_1 дотримані не були.
Стаття 471 МК України передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Так, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 просила постанову суду першої інстанції змінити, застосувавши до неї штраф без конфіскації коштів. Зазначила, що вона працювала за кордоном 7 місяців та заробляла кошти для свого проживання та для допомоги дочці, яка проживає з нею і має на утриманні двох малолітніх дітей, батько яких не сплачує на їх утримання аліменти. У Фінляндії вона була офіційно працевлаштована, працювала на парниках, підтверджує легальне походження коштів, які ввозила на територію України шляхом надання платіжних відомостей.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0179/12500/19 від 09.04.2019 року,громадянка України ОСОБА_1 обрала зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України та заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України передбачено, що канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України готівки, що не перевищує 10 000 євро.
ОСОБА_1 не заперечує вказаних обставин, тобто, вона допустила порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
З цього приводу у суду першрої інстанції були наявні підстави для визнання громадянки ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки у протоколі, складеному 09.04.2019 року і даними, що містяться в ньому, підтверджено факт вчинення даного митного правопорушення.
Разом з тим, відповідно до положеньст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів, що підлягають обов'язковому декларуванню.
Слід зазначити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 полягає в недекларуванні готівки при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Так, ОСОБА_3 надано докази, які вказують на легальність походження коштів, які вона ввозила на територію України, зокрема, платіжні відомості про нарахування заробітної плати /а. с. 122/, та на обставини, за яких конфіскація коштів поставить її у складне матеріальне становище, зокрема, те, що вона проживає зі своєю дочкою, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, на утриманні якої перебувають двоє малолітніх дітей /127-135/.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні готівки, ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
Шкода, яку ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території України; валюта переміщувалася без ознак приховування.
Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що конфіскація вилучених коштів призведе до погіршення матеріального становища ОСОБА_1 та її сім'ї, а також покладе на неї «індивідуальний надмірний тягар».
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання- конфіскації вилученої готівки в розмірі 4070 євро у суду немає. При цьому судом враховано, що правопорушення вчинено з необережності та вперше.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2019 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Повернути ОСОБА_1 4 070 (чотири тисячі сімдесят) євро, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил від 09.04.2019 року №0179/12500/19.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Капічон