ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2019 року місто Київ №640/12129/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись із позовною заявою
громадянина Таджикистану ОСОБА_1
до третя особаДержавної міграційної служби України Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,
Громадянин Таджикистану ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної міграційної служби України, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної міграційної служби України №210-19 від 05.06.2019 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Таджикистану ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктом 20 постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 №12 звернуто увагу суддів на те, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення про відмову в прийняті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову у оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений частиною першою статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту", застосовується як для подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, так і до строків звернення до суду з позовною заявою.
Таким чином, положеннями цього Закону встановлено спеціальний строк на оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а саме - 5 днів.
Як вбачається з позовної заяви, оскаржуване рішення Державної міграційної служби України винесене 05.06.2019 року, при цьому, позивач звернувся до суду лише 04.07.2019 року, обґрунтовуючи це тим, що отримав повідомлення про відхилення скарги від 17.04.2019 року №90 лише 26.06.2019 року.
Разом з тим, матеріали позовної заяви свідчать, що про оскаржуване рішення позивача було проінформовано шляхом надсилання повідомлення від 13.06.2019 року №166, а не повідомлення від 17.04.2019 року №90, як зазначено в тексті позовної заяви.
При цьому, матеріали позовної заяви не містять доказів того, що повідомлення від 13.06.2019 №166 позивачем було отримано саме 26.06.2019 року, крім того, навіть допускаючи можливість отримання позивачем повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту саме 26.06.2019 року, як стверджує позивач, то суд наголошує, що в такому випадку позивачем теж пропущено строк на звернення до суду, оскільки останнім днем такого звернення було б 03.07.2019 року, а не 04.07.2019 року, як помилково зазначає позивач в тексті позовної заяви.
Суд наголошує, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про дату отримання ним повідомлення від 13.06.2019 року №166. Копії поштового конверту чи повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не надано.
Згідно з приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду обґрунтування строків звернення з даним позовом чи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Позовну заяву громадянина Таджикистану ОСОБА_1 залишити без руху .
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вєкуа Н.Г.