02 липня 2019 р. Справа № 480/1210/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника відповідача - Лисиці Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1210/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Сумській області
третя особа - Державний навчальний заклад "Охтирський центр професійно-технічної освіти"
про скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить скасувати постанову про накладення штрафу від 27.02.2019 № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 Державний навчальний заклад "Охтирський центр професійно-технічної освіти" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2019 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ465/1626/АВ від 06.02.2019. Перевіркою встановлено порушення трудового законодавства, а саме: допуск до виконання робіт трьох неповнолітніх осіб без укладання трудового договору в письмовій формі. 27.02.2019 відповідачем прийнято постанову № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 375570,00 грн. Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладання трудових договорів у письмовій формі, оскільки вказані особи виконували функції кухаря, продавця продовольчих товарів на підставі договорів про дуальну форму навчання, які були укладені між позивачем, ДНЗ "Охтирський центр ПТО" і вищевказаними особами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Після надання пояснень представником відповідача, представник позивача залишив залу судових засідань у зв'язку із необхідністю участі в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час інспекційного відвідування встановлено, що позивачем допускаються до роботи без обов'язкового укладення трудового договору в письмовій формі упродовж вересня 2018 року - лютого 2019 року 3 неповнолітні працівники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Відповідно до пояснень позивача здійснюючи свою господарську діяльність найману працю не використовує, всі вище перелічені особи є учнями ДНЗ «Охтирський центр ПТО» та проходять у нього практику за професіями « ОСОБА_5 . Продавець продовольчих товарів» на підставі договорів про дуальну форму навчання.
Стосовно цього відповідач зазначив, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.06.2017 № 916 «Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників» та наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2018 № 473 «Про розширення переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти для впровадження елементів дуальної форми навчання» до Переліку закладів для впровадження з 01 вересня 2018 року елементів дуальної форми навчання з визначених робітничих професій включений ДНЗ «Охтирський центр професійно-технічної освіти», однак лише за професіями «слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» та «водій автотранспортних засобів». Натомість, з наданих ФОП ОСОБА_1 документів (копії договорів, копія наказу) встановлено, що всі договори про дуальну форму навчання укладені фізичною особою-підприємцем, що суперечить ч. 10 ст. 9 Закону України «Про освіту», а також за професією «Кухар. Продавець продовольчих товарів», що суперечить вищевказаним наказам Міністерства освіти і науки України.
Окрім того, відповідач зазначив, що відповідно до інформації Служби у справах дітей Сумської обласної адміністрації від 12.04.2019 № 592/01-20 адміністрацією ДНЗ «Охтирський центр ПТО» повідомлено, що відповідно до пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 05.02.2019 вони перебували в кафе з власної ініціативи та з дозволу батьків, з метою підробітку. При цьому, виробнича практика у групі 3-7, III курс «Кухар. Продавець продовольчих товарів» запланована з 24.05.2019 по 26.06.2019; у групі № 2-7, II курс - з 17.05.2019 по 27.06.2019, а впровадження елементів дуальної освіти за цією професією в закладі не здійснюється.
Отже, на думку відповідача, всі вимоги закону під час прийняття постанови дотримані, а тому вона є обґрунтованою та такою, що складена згідно вимог чинного законодавства.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Від третьої особи до суду надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що ДНЗ «Охтирський центр професійно-технічної освіти» входить до списку закладів професійно-технічної освіти Сумської області для впровадження з 01.09.2018 елементів дуальної форми навчання з визначених робітничих професій. Однак для закладу для впровадження дуальної освіти визначена лише професія «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів». Учні закладу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 навчаються професії «Кухар. Продавець продовольчих товарів», тому не є суб'єктами дуальної освіти. Крім того, учні, які працюють поза межами навчального часу не можуть вважатися такими, що проходять навчання на робочих місцях.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.02.2019 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 208 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 (а.с. 40).
На підставі наказу від 05.02.2019 № 208 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 98/СМ465 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання дійсне з 05.02.2019 по 06.02.2019 (а.с. 41).
05.02.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області направлено позивачу вимогу № СМ465/626/НД, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 до 17 год. 00 хв. 06.02.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с. 42-43).
На виконання вказаної вимоги ФОП ОСОБА_1 надав відповідачу копію свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 45), та письмові пояснення (а.с. 44), в яких зазначив, що в своїй господарській діяльності найману працю не використовує, у нього проходять стажування (практику) студенти ДНЗ «Охтирський центр ПТО» в кількості трьох осіб, на підтвердження чого надав копії договорів про дуальну форму навчання (а.с. 15-20).
З 05.02.2019 по 06.02.2019 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування в кафе "Время есть" у м. Охтирка, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № СМ465/1626/АВ від 06.02.2019 (а.с. 47-49).
Перевіркою встановлено порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: не укладення в письмовій формі трудових договорів з неповнолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також допущення до виконання робіт вказаних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
27.02.2019 на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС в розмірі 375570, 00 грн. (а.с. 11-12).
25.03.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення № СМ 465/1626/АВ/П/ПТ, яким зафіксовано, що в діях ОСОБА_1 щодо не укладення в письмовій формі трудових договорів з неповнолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також допущення до виконання робіт вказаних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, вбачаються ознаки правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 3 ст. 41 КУпАП (а.с. 105-106).
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2019 по справі № 583/1426/19 провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 3 КУпАП (а.с. 106-107).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Згідно із п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок Управління Держпраці у Сумській області, що позивачем допущено до виконання робіт неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладання трудових договорів у письмовій формі та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.
Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.
У матеріалах справи наявні тристоронні договори про дуальну форму навчання, укладені ФОП ОСОБА_1 (Підприємство) з ДНЗ "Охтирський центр професійно-технічної освіти" (Заклад) та наступними особами (Учні):
- ОСОБА_2 від 01.02.2019 № 30 (а.с. 15-16);
- ОСОБА_4 від 28.09.2018 № 27 (а.с. 17-18);
- ОСОБА_3 від 01.01.2019 № 29 (а.с. 19-20).
Відповідно до умов вищевказаних договорів Заклад і Підприємство зобов'язуються спільно організувати і впроваджувати елементи дуальної форми навчання у професійно-практичну підготовку учня, що навчається за професією «Кухар. Продавець продовольчих товарів» (п. 1.1 договорів).
Заклад професійно-технічної освіти зобов'язується розробляти та погоджувати з Підприємством графік навчального процесу та програми з теоретичної та професійно-практичної підготовки, що здійснюються на основі дуальної форми навчання, строки проведення професійно-практичної підготовки на базі Підприємства, основні напрямки діяльності учнів під час проходження виробничого навчання та виробничої практики на базі Підприємства (п. 2.1.1 договорів).
Згідно із п. 2.2.1 договорів Підприємство зобов'язується розподілити Учня на робоче місце і закріпити за ним наставника з числа найбільш досвідчених кваліфікованих фахівців Підприємства для проведення освітньої діяльності на базі Підприємства відповідно до програми дуального навчання, й оволодіння практичними навичками і прийомами у процесі трудової діяльності.
Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.4 Учень зобов'язується відвідувати заняття і виконувати завдання в рамках вимог державного освітнього стандарту з конкретної професії, що визначаються майстром виробничого навчання та наставником, сумлінно ставитися до опанування програми професійно-практичної підготовки за обраною професією, виконувати вказівки майстра виробничого навчання, наставника, що стосуються процесу навчання і виробничого процесу.
Крім того, 01.01.2019 наказом ФОП ОСОБА_1 прийнято на виробниче навчання на підприємство з 01.01.2019 по 31.12.2019 без зарахування до штату працівників учнів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , призначено наставника практики ОСОБА_6 . ОСОБА_7 (а.с. 46).
Відповідно до частини 10 статті 9 Закону України «Про освіту» дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб'єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.
На підставі наказів Міністерства освіти і науки України від 23.06.2017 № 916 «Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників» (а.с. 56-57), від 15.05.2018 № 473 «Про розширення переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти для впровадження елементів дуальної форми навчання» (а.с. 58-60) та наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 17.08.2018 № 499-ОД «Про впровадження елементів дуальної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти» (а.с. 82-83), ДНЗ "Охтирський центр професійно-технічної освіти" входить до списку закладів професійно-технічної освіти Сумської області для впровадження з 01.09.2018 елементів дуальної форми навчання з визначених робітничих професій.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у ФОП ОСОБА_1 був відсутній обов'язок щодо укладення у письмовій формі трудових договорів з неповнолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки вказані особи, перебуваючи у кафе "Время есть" не виконували трудові обов'язки, а здобували практичні навички на підставі договорів про дуальну форму навчання.
У даному випадку позивач є наставником з навчально-виробничої практики учнів, а не роботодавцем, а тому відносини між позивачем та учнями не є трудовими, а повинні трактуватися як навчально-виробничий процес, тому необхідності в укладенні трудових договорів на період дуальної освіти не має.
Суд не бере до уваги аргументи відповідача про те, що для впровадження дуальної освіти у ДНЗ "Охтирський центр ПТО" не визначені професії «Кухар. Продавець продовольчих товарів», а також про те, що учні знаходились у приміщенні кафе "Время есть" у вільний від навчання час, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про трудовий характер правовідносин між позивачем та учнями ДНЗ "Охтирський центр ПТО".
Крім того, жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність договорів позивача з вказаними особами перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з ДНЗ "Охтирський центр ПТО" та учнями цивільно-правових договорів в про дуальну форму навчання недійсними.
Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
Суд зауважує, що матеріали інспекційного відвідування не містять доказів того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 здійснювали обов'язки працівників у кафе "Время есть" системно чи періодично. Навпаки з письмових пояснень учнів, які були надані ними до Управління Держпраці у Сумській області, вбачається, що вони проходили практику у ФОП ОСОБА_1 на посаді кухаря (а.с. 27-29).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні фактичні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівників без укладання трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що постанова Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.02.2019 № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування припису Управління Держпраці у Сумській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.02.2019 № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судові витрати на сплату судового збору у загальному розмірі 3760,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області, третя особа - Державний навчальний заклад "Охтирський центр професійно-технічної освіти" про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 27.02.2019 № СМ465/1626/АВ/ТД-ФС.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28-б, ідентифікаційний код 39857622) судовий збір у розмірі 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 10.07.2019.