08 липня 2019 року м. Рівне №460/1189/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 01 грудня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначає, що 27.11.2018 позивач до Рівненського об'єднаного управління ПФУ в Рівненський області про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом № 245/02 від 10.05.2019, який отримано 11.05.2019 року, у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено з посиланням на те, що не може братися до уваги запис в трудовій книжці щодо роботи в Росії у приватного підприємця ОСОБА_2 з 04.11.2002 по 16.02.2016 через відсутність довідки про підтвердження стажу та заробітну плату оскільки записи трудової книжки не чіткий. За відрахуванням зазначеного вище стажу роботи на дату звернення за призначенням пенсії не має необхідного стажу роботи не менше 25 років, а тому не має підстав для призначення пенсії. Позивач вважає такі дії протиправними, просив задовольнити позовні вимоги та призначити йому пенсію за віком.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що 27.11.2018 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком. 15.03.2019 за № 177/05 управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До заяви про призначення пенсії позивач надав дві трудових книжки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 у період з 04.11.2002 по 16.02.2016 позивач працював охоронцем у приватного підприємця ОСОБА_2 , який знаходиться в м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації. Зарахування до страхового стажу періоду роботи в Росії, то відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць СНД і членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. З метою перевірки достовірності та обґрунтованості наданої позивачем для призначення пенсії трудової книжки НОМЕР_2 , головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зроблено запит від 13.03.2019 за № 2652/02 до Пенсійного фонду Російської Федерації з проханням посприяти у витребовуванні довідок про стаж і заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з 04.11.2002 по 16.02.2016 охоронцем у підприємця ОСОБА_2 ( м. Новий Уренгой) . Відповідно до Єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців ОСОБА_2 був зареєстрований підприємцем з 01.06.2015 у Міжрайонній інспекції Федеральної податкової служби №1 по Ямало-Ненецькому автономному округу та припинив свою діяльність згідно заяви 05.11.2015, про що був внесений відповідний запис до реєстру 12.11.2015. На підставі вище зазначеного, управлінням не враховано до страхового стажу період роботи позивача з 04.11.2002 по 16.02.2016, оскільки записи в трудовій книжці НОМЕР_2 не відповідають дійсності. Згідно з документами пенсійної справи, страховий стаж позивача становить 13 років 4 місяці 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до норм визначених статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
27.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 10.05.2019 №245/02 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови відповідач зазначає, що відповідно до записів трудової книжки заявник працював з 04.11.2002 по 16.02.2016 у приватного підприємця ОСОБА_2 на території Російської Федерації. Для підтвердження періоду роботи з 04.11.2002 по 16.02.2016 заявнику необхідно було надати довідку про підтвердження стажу та заробітну плату, оскільки записи трудової книжки не чіткі. Заявником не надані підтверджуючі документи факту роботи з 04.11.2002 по 16.02.2016 протягом трьох місяців з дня звернення, а саме до 27.02.2019, тому на 29.08.2018 страховий стаж позивача становить 13 років 4 місяці 14 днів. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду заяви позивача від 27.11.2018 немає підстав для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Не погоджуючись із такою відмовою суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частинами першою та другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000;
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи;
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта;
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, учасником якої є Україна визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території любої із цих держав, а також на території колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди. Нарахування пенсії проводиться із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Отже пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Так позивачем, разом із заявою про призначення пенсії, на підтвердження наявності трудового стажу надано трудову книжку НОМЕР_2 відповідно до даних якої у період з 04.11.2002 по 16.02.2016 позивач працював охоронцем у приватного підприємця ОСОБА_2 , який знаходиться в м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації (код 315890400002245).
Відповідач відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком вказав, що записи в трудовій книжці ТК - НОМЕР_2 є нечіткими, однак в чому саме полягає нечіткість записів відповідач не вказує.
Відповідач листом від 13.03.219 №2652/02 звернувся до Пенсійного фонду Російської Федерації, в якому просив посприяти у витребуванні довідок про стаж та заробітну плату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за періоди роботи з 04.11.2002 по 16.02.2016 охоронцем у підприємця ОСОБА_2 . Крім того, просив перевірити по первинним документам факт отримання заробітної плати ОСОБА_1 і за результатами скласти акт.
Відповідачем не додано до матеріалів справи відповіді на вищевказаний запит, також відповідач у відзиві не зазначає коли саме отримано відповідь на запит та які документи йому були надані органами Пенсійного фонду Російської Федерації на поданий запит.
Суд зазначає, що нечіткість записів у трудовій книжці не є підставою для не зарахування трудового стажу до стажу, який дає право на пенсію за віком.
Суд критично оцінює покликання відповідача на інформацію з Єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців Російської Федерації, оскільки вказана інформація не є належним доказом на підтвердження нечіткості відомостей зазначених в трудовій книжці НОМЕР_2 .
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач діяв правомірно не врахувавши стаж роботи з 04.11.2002 по 16.02.2016.
Відповідно до статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.08.2018 виповнилося 60 років.За призначенням пенсії позивач звернувся 27.11.2018, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Враховуючи викладене, позивачем пенсія підлягає призначенню не з 01.12.2018, а з 29.08.2018.
За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вище наведене, на думку суду, відповідач діяв в не межах та у не спосіб визначений чинним законодавством.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 768,40грн, сплачена відповідно до квитанції від 15.05.2019 №0.0.1353356956.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 24; код ЄДРПОУ 40373305) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з 29.08.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 08 липня 2019 року.
Суддя Щербаков В.В.