ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
04 липня 2019 року місто Київ№640/7121/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі Багрій М.В., за участі представників позивача - Беседіна В.І., Мосійчук Я.І., представника відповідача, третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1") - Прокопенко Т.Ю., представника третьої особи (Міністерства юстиції України) - Кривов'яз О.В., здійснюючи підготовче провадження в адміністративній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експотрно-імпортний банк України"
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни,
треті особи Міністерство юстиції України,
Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство "Державний експотрно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни ( АДРЕСА_1 ), третя особа Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни з невчинення реєстраційних дій, результатом яких буде скасування державної реєстрації (записів) припинень обтяжень, іпотек в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (нежилі приміщення в літ. А загальною площею 3 904,9 кв. м., підземний паркінг (в літ. А) загальною площею 409,60 кв. м.), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська , буд. 3, та відповідне відновлення записів про обтяження та іпотеки, що були зареєстровані у зв'язку із укладенням між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та АТ "Укрексімбанк" іпотечного договору № 151110Z24 від 27.01.2010;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксану Федорівну скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку 14921495, 14919192;
записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: № 14921286, № 14920683, № 14918698;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксану Федорівну відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
записи про іпотеку 14921495, 14919192;
записи про обтяження: №14921286, №14920683, №14918698.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/7121/19 та призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.114, ідентифікаційний код 30310317).
Разом з тим, 20.05.2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з тих підстав, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що вирішення судом вимог щодо скасування записів про припинення іпотеки та обтяжень предмета іпотеки, а також відновлення записів про іпотеку та обтяження, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом спору у даному випадку не є перевірка адміністративно-розпорядчих дій державного реєстратора (приватного нотаріуса) чи встановлення законності (незаконності) його дій/бездіяльності, даний спір безпосередньо пов'язаний із захистом речового (цивільного) права на предмет іпотеки, яке не може бути захищене в межах публічно-правових відносин.
Третя особа надала суду письмові пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких зазначила, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а спір віднесений до юрисдикції господарського суду. Третьою особою зазначено, що за змістом позову вимоги про скасування записів про припинення іпотеки та обтяжень предмета іпотеки направлені на відновлення стверджуваного права позивача на предмет іпотеки, яке, за твердженням позивача, порушене внесенням до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки та обтяжень предмета іпотеки. Тобто, звернення позивача до суду з даним позовом пов'язане з необхідністю захисту його прав у приватноправових відносинах, а не у сфері публічно-правових відносин.
В судовому засіданні 04.07.2019 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі, представники позивача заперечували проти даного клопотання та просили відмовити у його задоволенні.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, для визнання спору публічно-правовим необхідно встановити, що спірні правовідносини мають виключно публічно-правовий зміст (характер). У свою чергу, для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватно-правовий спір. Таким чином, в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відтак, можна зробити висновок, що вирішуючи питання про розмежування юрисдикції, суди повинні звертати увагу на предмет обґрунтування позову.
Як вбачається з позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експотрно-імпортний банк України", спірні правовідносини стосуються майнових інтересів та пов'язані з реалізацією позивачем своїх прав та обов'язків на майно, що було предметом іпотеки за іпотечним договором від 27.01.2010 року №151110Z24.
Так, дані вимоги пов'язані із вирішенням спору про право власності на вказане вище майно, оскільки, як свідчать матеріали справи, Публічним акціонерним товариством "Державний експотрно-імпортний банк України" заявлено до господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСД-1», приватного нотаріуса Данич О.Ф. про визнання протиправними дій ТОВ «БСД-1» щодо звернення до нотаріуса Данич О.Ф. із заявами про вчинення реєстраційних дій що мають наслідком припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно в зв'язку з укладенням Іпотечного договору від 27.01.2010 pоку №151110Z24, та скасування рішення приватного нотаріуса Данич О.Ф. про припинення записів про іпотеки та заборони.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2019 року відкрито провадження у справі №910/7646/19.
При цьому, суд звертає увагу, що з тексту позову поданого позивачем до господарського суду міста Києва, вбачається, що обґрунтовуючи розгляд позову в порядку господарського судочинства, ПAT «Укрексімбанк» наголошує, що позов стосується захисту порушеного права іпотекодержателя на нерухоме майно, тобто наявний спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру та існування якого пов'язане з незаконними реєстраційними діями.
Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експотрно-імпортний банк України" виходять із майнових відносин, стосуються особистого майнового інтересу позивача, вбачається наявність спору про право власності відносно нерухомого майна, яке було предметом іпотечного договору 27.01.2010 pоку №151110Z24.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що предмет спору виходить за межі публічно-правових відносин, стосується безпосередньо особистого майнового інтересу позивача, з матеріалів справи вбачається наявність спору про право власності відносно нерухомого майна, а тому розгляд даної справи не належить до компетенції адміністративних судів.
При цьому, суд бере до уваги позицію Великої палати Верховного суду, викладену у постанові від 28.11.2018 року у справі №490/5986/17-ц, де зазначено, що у разі, якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у
порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.06.2018 року у справі №820/4146/17, від 18.09.2018 року у справі №823/235/16, від 29.08.2018 року у справі №807/719/15 звертає увагу, що оскарження рішення про державну реєстрацію, яке є наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, підлягає розгляду за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз'яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку господарського судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 19, 21, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Задовольнити клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
2. Закрити провадження у справі №640/7121/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експотрно-імпортний банк України" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, треті особи: Міністерство юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2019.
Суддя Н.Г. Вєкуа