справа№1.380.2019.002082
10 липня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про повернення безпідставно сплачених коштів, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 4002,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Мицак Ю.Р. та зареєстровано в реєстрі за №677. При нотаріальному посвідченні вказаного договору, позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири, що становить 4002,55 грн.
Позивач зазначає, що оскільки житло ним придбавалось вперше, він не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 4002,55 грн. (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, однак отримав відмову.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся з цим позовом за захистом своїх прав до суду.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, зазначає, що видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають житло вперше не належить до його компетенції.
Разом з тим, зауважує, що Пенсійний фонд не є розпорядником коштів, сплачених позивачем на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а відтак для їх повернення немає підстав.
У зв'язку з вищенаведеним в задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Також у поданому на позовну заяву відзиві відповідач просить залучити до справи орган Державної казначейської служби України та розглядати справу у відкритому судовому засіданні за участю представника управління.
У поданих 11.06.2019 року додаткових поясненнях до відзиву відповідач вказує, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначає, що договір купівлі-продажу квартири укладено позивачем 24.10.2018 року, відтак шестимісячний строк звернення до суду сплинув 23.04.2019 року. Оскільки з цим позовом до суду позивач звернувся 24.04.2019 року, просить застосувати строки звернення до суду при вирішенні даної справи.
Щодо клопотання про залучення до справи органу Державної казначейської служби України суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Аналіз вищезазначеної норми вказує, що підставою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є обґрунтоване передбачення, що рішення суду у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Зазначаючи у відзиві на позовну заяву про необхідність залучення до справи органу Державної казначейської служби, відповідач, жодним чином не обґрунтовує як саме рішення суду може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки, не конкретизує в якому статусі учасника справи та який саме орган Державної казначейської служби слід залучити.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, у суду відсутні підстави для залучення до справи органу Державної казначейської служби України.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника управління суд зазначає наступне.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначаються статтею 262 КАС України.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою судді від 21 травня 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відтак, дана справа є справою незначної складності, а її розгляд здійснюється з урахуванням особливостей, які визначені статтею 262 КАС України.
Таким чином, зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка є справою незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також, враховуючи приписи пункту другого частини шостої статті 262 КАС України, клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника управління задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків звернення до суду при вирішенні даної справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу квартири укладено позивачем 24.10.2018 року, відтак шестимісячний строк звернення до суду сплинув 23.04.2019 року. Оскільки з цим позовом до суду позивач звернувся 24.04.2019 року ним пропущено строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
З цього приводу суд зауважує, що предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 4002,55 грн.
Як слідує з матеріалів справи, 19.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4002,55 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.11.2018 року №24694/05-78 позивачу відмовлено в задоволенні його заяви.
24 квітня 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки позовною вимогою позивача є зобов'язання відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 4002,55 грн., що було і змістом заяви від 19.11.2018 року, днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день отримання ним листа від 30.11.2018 року №24694/05-78 про відмову в задоволенні такої заяви. Зважаючи на те, що з даним позовом до суду позивач звернувся 24.04.2019 року, а лист відповідача датований 30.11.2018 року, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду ним не пропущено.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою судді від 21 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
24 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Мицак Ю.Р., та зареєстрований в реєстрі за №677 відповідно до якого позивач прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43657309 від 24.10.2018 року.
Відповідно до квитанції №0.0.1168262371.1 від 24.10.2018 року ОСОБА_1 сплатив збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 4002,55 грн. на рахунок Дрогобицького УК/м. Дрогобич 24140500.
19 листопада 2018 року позивач звернувся із заявою до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4002,55 грн.
Листом від 30.11.2018 року за №24694/05-78 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в заяві позивача від 19.11.2018 року відмовлено.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну відмову відповідача протиправною, оскільки ним по суті безпідставно (помилково) сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-3 цього ж Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм законодавства вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири від 24.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Мицак Юлією Романівною, зареєстрований у реєстрі №677, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43657309 від 24.10.2018 року. Відтак, відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач 24.10.2018 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 4002,55 грн.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4002,55 грн., на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2018 року.
Разом з тим суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
В той же час, для належного способу захисту порушених прав позивача та, зважаючи на те, що відповідно до квитанції №0.0.1168262371.1 від 24.10.2018 року збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити частково, а саме у спосіб: зобов'язати відповідача сформувати та подати до Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 4002,55 грн., відповідно до квитанції №0.0.1168262371.1 від 24.10.2018 року.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 20.03.2018 (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до квитанції №287 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути 384,20 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. М. Андрея, 10, м. Львів) про повернення безпідставно сплачених коштів задоволити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) сформувати та подати до Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області код ЄДРПОУ 38007496, 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шашкевича,15) подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 4002,55 грн., відповідно до квитанції №0.0.1168262371.1 від 24.10.2018 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 384,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 10.07.2019 року.
Суддя Клименко О.М.