09 липня 2019 року справа № 580/1590/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до комунального підприємства “Міський водоканал” про застосування заходів реагування,
встановив:
16 травня 2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) з адміністративним позовом до комунального підприємства “Міський водоканал” (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 156, ідентифікаційний код 32601205), в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов?язати зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих:
1) виконання газонебезпечних робіт, що є невід?ємною частиною технологічного процесу збору, очищення стічних вод (в тому числі роботи з хлорним вапном) на очисних спорудах;
2) експлуатацію трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ №854, №855, які розміщені в с. Домантове Золотоніського району Черкаської області;
3) виконання робіт з ремонту і технічного обслуговування устаткування напрогою понад 1000 В.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведеної перевірки позивачем зафіксовано порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників підприємства.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.07.2019 відповідач надав суду пояснення на адміністративний позов (вх.15982/19), в яких зазначив, що 30.05.2019 посадові особи позивача здійснили виїзну перевірку в частині виконання відповідачем вимог припису від 18.02.2019 № 050-071, про що були складені акти № 384-072 та № 385-071, в яких зазначено про виконання вимог припису від 18.02.19 № 050-071 у повному обсязі. Оскільки, станом на 30.05.2019 вимоги припису від 18.02.19 № 050-071 виконані відповідачем своєчасно та в повному обсязі, то відповідач вважає, що позивач безпідставно звернувся до суду з адміністративним позовом. Крім того позивач зазначив, що жодним Законом України не встановлено, що Держпраці України ( її територіальні органи) - є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Отже, посадові особи позивача, які проводили перевірку, не є уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та не мали права проводити перевірку відповідача.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до направлення на проведення перевірки від 25.01.2019 № 70, виданого на підставі наказу від 25.01.2019 № 19-П у період з 05.02.2019 по 18.02.2019 було проведено планову перевірку дотримання КП «Міськводоканал» вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Результати перевірки оформлені актом від 18.02.2019 № 111-071, один примірник якого вручено директору КП «Міськводоканал» ОСОБА_1 18.02.2019.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області виявлено та зафіксовано ряд порушень, при цьому, порушення, зафіксовані в рядках 21 та 47 розділу V акту перевірки («Порушення вимог законодавства, які було виявлено під час перевірки»), створюють загрозу життю і здоров'ю людей та працівників підприємства, а саме:
1) проводяться газонебезпечні роботи, що є невід'ємною частиною технологічного процесу збору, очищення стічних вод (в т.ч. роботи з хлорним вапном) без отримання відповідного дозволу, що є порушенням п. 6 дод. 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, з змінами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 48;
2) згідно договору № 1197 на електропостачання з Золотоніським РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» КП «Міський водоканал» експлуатує електроустаткування вище 1000 В: трансформаторні підстанції 10/0,4 кВ № 854, № 855, які розміщені в Черкаській області, Золотоніський район, с. Домантове на період перевірки без наявності Дозволу від органів Держпраці на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) та на виконання робіт підвищеної небезпеки на ремонт і технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В, що є порушенням додатку 3, п.8, додатку 2 пункту 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, з змінами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року №48.
Жодних зауважень або заперечень до проведеного планового заходу та складеного акта перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходили.
На підставі згаданого акту перевірки позивачем видано відповідачу припис від 18.02.2019 № 050-071 з вимогою усунути наведені порушення. Припис отриманий директором ОСОБА_1 ..
Надаючи спірним правовідносинам правову оцінку суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
В розумінні статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №96).
В силу статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Зокрема, підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.
Згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаного Положення, Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Приписами норми частини першої статті 39 Закону № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Із аналізу вищенаведених норм видно, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.
В силу положень частини 2 статті 4 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці” посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці”, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За ч. 5 ст. 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що вищевикладеним спростовуються посилання відповідача на те, що посадові особи позивача, які проводили перевірку, не є уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та не мали права проводити перевірку.
Щодо виявлених порушень суд зазначає таке.
Уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до направлення на проведення перевірки від 24.05.2019 № 410, виданого на підставі наказу від 24.05.2019 № 235-П у період з 30.05.2019 по 30.05.2019 було проведено позапланову перевірку виконання КП «Міськводоканал» вимог припису від 18.02.2019 №050-071.
Результати перевірки оформлені актом від 30.05.2019 № 385-071 та актом від 30.05.2019 №384-072, один примірник яких вручено директору КП «Міськводоканал» ОСОБА_1 18.02.2019.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області встановлено, що вимоги припису від 18.02.2019 №050-071 виконані в повному обсязі.
Таким чином з матеріалів адміністративної справи встановлено, що відповідачем порушення, що зумовили звернення позивача з позовом до суду усунуто в повному обсязі.
Згідно зі ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи підстави для застосування заходів реагування до відповідача відсутні, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складене у повному обсязі 09.07.2019.
Суддя В.П. Тимошенко