Справа № 560/2062/19
іменем України
10 липня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, в якому просить скасувати державну реєстрацію права власності та виключити з усіх діючих реєстрів об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер запису про право власності від 19.02.2013 №176130 на житловий будинок 85 АДРЕСА_1 100 приватної спільної часткової власності на ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2013 №11197868101, яким зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 спільної часткової власності. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки реєстрація права власності на житловий будинок порушує її право власності належного їй майна при поділі майна подружжя.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У пункті 7 цієї частини визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16.
Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у разі наявності майнового чи немайнового особистого інтересу учасника, спір має приватноправовий характер незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів.
Позивач оскаржує до адміністративного суду дії державного реєстратора, пов'язані з реєстрацією права спільної часткової власності на вищевказаний житловий будинок АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 .
Суд вважає, що оскаржуваним реєстраційним діям відповідача передує невирішений спір між позивачкою та ОСОБА_2 про право цивільне, зокрема, про право власності на спірний об'єкт нерухомості.
Отже, слід зазначити, що спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути й вирішені питання, пов'язані з реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно.
Таким чином, цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює позивачці, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяГ.В. Лабань