05 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 821/563/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів - Рижова Ю.М., Шаповал Ю.Є.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Каховського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Херсонській області, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Міністерства юстиції України про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
встановив:
07 квітня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив: скасувати наказ про звільнення від 04.04.2007 року № 420; поновити на посаді начальника ДВС у Каховському районі з 04.04.2007 року; зобов'язати призначити (перевести) ОСОБА_2 на посаду начальника Каховського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області або на рівнозначну посаду; зобов'язати нарахувати та перерахувати єдиний соціальний внесок з 03.07.2006 року; стягнути заробітну плату за вимушений прогул з 03.07.2006 року по 04.04.2007 року в сумі 14855,30 грн., з 04.04.2007 року по 01.02.2017 року в сумі 385632,00 грн., інфляційні витрати в сумі 54994,70 грн., 3% річних в сумі 56224,32 грн., всього 511706,32 грн.
10 квітня 2017 р. Херсонським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
17 травня 2017 року Одеським апеляційним судом залишено без змін ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 р.
06 березня 2019 року Верховним Судом скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2019р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 р. в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь заробітної плати з 3 липня 2006 року по 4 квітня 2007 року (з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних), нарахування єдиного внеску за цей період, та справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином в даній справі розглядаються позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Каховського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Херсонській області, Головного територіальне управління юстиції у Херсонській області про стягнення заробітної плати з 3 липня 2006 року по 4 квітня 2007 року (з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних) та зобов'язання нарахувати єдиний внесок за цей період.
Ухвалою від 20.05.2019 року провадження у справі відкрито. Судове засідання призначено на 13.06.2019 року.
В судове засідання на вказану дату з'явилась представник Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 13.06.2019 року розгляд справи відкладено на 21.06.2019 року.
21.06.2019 представником Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції в Херсонській області подано клопотання про відкладення судового розгляду. Клопотання задоволено ухвалою суду від 24.06.2019 року, розгляд справи відкладено на 27.06.2019 року.
Протокольною ухвалою суду, проголошеною в судовому засіданні 27.06.2019 року, розгляд справи відкладено на 05.07.2019 року через необхідність отримання доказів, витребуваних судом.
В судове засідання, призначене на вказану дату з'явились представники Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та позивач.
Судом було оголошено раніше заявлене (від 26.06.2019 року) клопотання Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про закриття провадження у справі. Представник заявлене клопотання підтримав.
Представник Міністерства юстиції України при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Позивач проти задоволення клопотання не заперечував.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, як вже було зазначено судом, в рамках даної справи розглядаються позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Каховського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Херсонській області, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в частині стягнення заробітної плати з 3 липня 2006 року по 4 квітня 2007 року (з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних) та зобов'язання нарахувати єдиний внесок за цей період.
Постановою Верховного Суду від 06.03.2019 року при попередньому розгляді справи судом касаційної інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що зазначений період часу починається з дня відсторонення ОСОБА_2 від посади (03.07.2006 року) та закінчується днем звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства (04.04.2007 року).
Тобто, в зазначений період позивач був відсторонений від посади на підставі Наказу Департаменту Державної виконавчої служби від 19.07.2006 року №807/7 (а.с.61).
В свою чергу, з аналізу змісту наведеного наказу вбачається, що він винесений на виконання постанови слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Херсонській області Гладушко О.В. від 03.07.2006 року та у відповідності до вимог ст. 46 КЗпП України.
Постанова про відсторонення обвинуваченого від посади складена слідчим слідчого відділу УСБ України в Херсонській області Гладушко О.В. та санкціонована заступником прокурора Херсонської області Чижом О.М. 04.07.2006 року. Постановою визначено відсторонити від посади начальника Державної виконавчої служби в Каховському районі обвинуваченого у кримінальній справі №376 ОСОБА_2 до прийняття рішення по суті.
Згідно ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату прийняття слідчим постанови про відсторонення ОСОБА_2 від посади було передбачено, що при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну
відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Право слідчого на винесення постанови про відсторонення особи від посади було передбачено ст. 147 КПК України. Згідно якої, в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову.
Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого.
З наведеного вбачається, що роботодавець в даному конкретному випадку повністю позбавлений права діяти альтернативно (на власний розсуд вирішити виконувати постанову слідчого чи ні). Отримавши зазначене рішення слідчого роботодавець зобов'язаний його виконати.
Отже, відсторонення ОСОБА_2 від посади є наслідком рішення слідчого.
Статтею 1176 ЦК України врегульовано питання відшкодування шкоди, яка на думку позивача завдана йому незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Положеннями частин першої, другої, сьомої цієї статті передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Так, на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодованої шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Тобто відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», залежно від того, який орган проводив слідчі дії або суд, який виносив постанову (ухвалу), в місячний термін з дня звернення громадянина витребує всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить відповідну постанову.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм громадянин повинен звернутися саме до того органу, внаслідок дій якого була спричинена шкода, а у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.
Отже, вимоги ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати з 3.07.2006 року по 04.04.2007 року - період відсторонення позивача від посади на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження та зобов'язання нарахувати єдиний внесок за цей період не підлягають вирішенню адміністративним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства .
Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Каховського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Херсонській області, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Міністерства юстиції України про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Роз'яснити позивачу, що розгляд зазначеної позовної заяви віднесено до юрисдикції цивільних судів.
Вказати позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.07.2019 року.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 114000000