Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
10.07.2019 № 520/5379/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61140, м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 15) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу - заводу "Тора" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134) про стягнення заборгованості,-
Позивач, Слобожанська об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заборгованість з відшкодуванню пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2) в сумі 27136,64 грн. на р/р 25605301672370 у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з квітня по травень 2019 року в сумі 27136,64 грн.
Ухвалою суду від 30.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представником відповідача 13.06.2019 року було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 р. у справі №922/5397/13 було порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
На даний час справа №922/5397/13 перебуває на стадії розпорядження майном боржника та розглядається колегією суддів згідно з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013, який не містить норми щодо розгляду поточних вимог кредиторів до винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
Також представником відповідача зазначено, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Враховуючи вищевикладене, позовні заяви до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинні розглядатись тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника, а отже провадження у справі № 520/5379/19, підлягає закриттю.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, розгляд клопотання просив здійснити за його відсутності.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що заява представника відповідача про закриття провадження по справі підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 р. у справі №922/5397/13 було порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
На даний час справа №922/5397/13 перебуває на стадії розпорядження майном боржника та розглядається колегією суддів згідно з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013, який не містить норми щодо розгляду поточних вимог кредиторів до винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Частиною 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013) передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадження господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19,01.2013) внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: «справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство», а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника. Стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013 року.
Суд зазначає, що законодавець змінив норми процесуального права в частині виключної підсудності і такі зміни поширюються на всі правовідносини у майнових спорах з боржником, які розглядаються судами у справах про банкрутство після 19.01.2013 року, незалежно від того, що до боржника можуть застосовуватися окремі положення матеріального та процесуального права, визначені Законом про банкрутство в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 року та в силу пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень продовжує застосовуватися до окремих боржників.
Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що провадження в даній справі слід закрити, оскільки позовні заяви до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинні розглядатись тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника, а отже провадження у справі № 520/5379/19, підлягає закриттю.
Керуючись ст. 47, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника відповідача - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу - заводу "Тора", про закриття провадження по справі - задовольнити
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61140, м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 15) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу - заводу "Тора" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134) про стягнення заборгованості.
Роз'яснити позивачу, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку господарського. судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.О. Спірідонов