Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2019 р. Справа № 520/6756/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35) про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду: 1.Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення інформації про рахунки ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до повного переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. 2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як вкладника, який мас право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_2 на суму 10 088.53 гривень.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви позивачем надано клопотання про поновлення пропущенного сторку звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду зазначається, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку цивільного судочинства, оскільки вже існувала остаточна судова практика, яка розмежувала юрисдикцію цивільних та адміністративних судів в подібних спірних правовідносинах. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 березня 2018 року у справі №638/17125/17 позов позивача задоволено, не погоджуючись з судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою від 30 жовтня 2018 року Харківський апеляційний суд провадження в цивільній справі № 638/17125/17 за позовом ОСОБА_1 (Позивача) було закрито, виходячи з того, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, а тому підлягає розгляду впорядку адміністративного судочинства.
Постановою від 05 червня 2019 року у справі №638/17125/17 Велика палата Верховного Суду залишила Постанову Харківського апеляційного суду від 30.10.2018 року без змін.
Позивач вважає, що вказані обставини пропуску строку звернення до адміністративного суду внаслідок тривалої невизначеності в суддівській системі щодо суду, до юрисдикції якого віднесена відповідна категорія справ та змін в процесуальному законодавстві.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що причини з яких позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою не є поважною, оскільки постанова Харківського апеляційного суду в цивільній справі №635/17125/17, якою провадження за позовом ОСОБА_2 було закрито, набрала законної сили 30 жовтня 2018 року (тобто дата з якої починається шести місячний перебіг строк звернення до суду), та відповідно до якої позивачу було роз'яснено, що зазначений спір підлягає розгляду в адміністративному судочинстві. З зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду позивач звернувся 08.07.2019 року, тобто понад один рів та три місяці.
Крім того, питання щодо юрисдикції даної категорії справ вже були предметом розгляду в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 , від 23 січня 2019 року у справі № 761/2512/18, а отже суд не приймає до уваги твердження позивача що причиною пропуску строку звернення до суду слугувала невизначеність в суддівській системі щодо суду, до юрисдикції якого віднесена відповідна категорія справ та змін в процесуальному законодавстві.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку задоволенню не підлягає, так як у відповідності до ухвали від 30.10.2018 року позивач своїм правом на звернення до адміністративного суду не скористався.
Згідно ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати більш обґрунтовану заяву про поновлення строків звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску.
Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а отже, заявлено вимогу немайнового характеру.
Проте, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано документу на підтвердження сплати судового збору, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».
Судом встановлено, що позивач додав до позовної заяви документ про сплату судового збору, оскільки вважає, що він звільняється від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», так як позов подано у зв'язку із порушенням прав вкладника, як споживача фінансових послуг банку.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, тобто не підлягає застосуванню, в даному випадку.
В той же час, Закон України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, у чинній редакції не передбачає пільг щодо сплати судового збору для споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 768.40 грн. на розрахунковий рахунок 34318206084012, отримувач коштів УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд", обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду.
Керуючись статтями ст. 160, ст. 161, 169, 171, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: 34318206084012, отримувач коштів УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" та обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спірідонов М.О.