Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 липня 2019 р. Справа № 520/10337/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,
за участю представників: позивача - Острицького А.О., відповідача - Ратушної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву позивача, ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно зі ст. 382 КАС України по справі № 520/10337/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 по справі №820/10337/18, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що рішенням від 17.12.2018 судом було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 частково, судове рішення набрало законної сили, але всупереч зазначеному воно так і не виконано. У зв'язку з невиконанням відповідачем судового рішення у справі №820/10337/18, позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у порядку, визначеному положеннями ст. 382 КАС України.
Через канцелярію суду від представника відповідача по справі надійшло письмове заперечення на заяву, в якому представник відповідача проти заяви заперечував та зазначив, що на виконання судового рішення у справі №820/10337/18 відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим після перерахунку розмір пенсії з 01.01.2018 склав 9524,68 грн. У червні 2019 року відповідачем було зроблено розрахунок на доплату пенсії та сума виплати становить 37546,20 грн. При цьому, вказано, що у червні 2019 року було здійснено виплату за період з 09 квітня по травень 2018 року. Також представником відповідача зазначено, що доплата проводиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Крім того, представник відповідача послався на постанову правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, якою затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Також представником відповідача вказано, що у своїй заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що рішення суду відповідачем не виконується, а отже оскільки судовим рішенням не було встановлено судового контролю то заява позивача задоволенню не підлягає. Крім того, представник відповідача послалася на неможливість встановлення судового контролю поза межами розгляду справи по суті.
Представник позивача, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у його заяві.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ратушна Т.С. - просила відмовити в задоволенні заяви представника позивача з підстав, викладених у відзиві на позов.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, у справі №820/10337/18 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018. В частині позовних вимог про зобов'язання перерахувати пенсію позивачу та здійснити виплату пенсії однією сумою - відмовлено.
Отже, судове рішення у справі №820/10337/18 набрало законної сили.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв'язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 08.05.2019 позивачу видано виконавчий лист по справі №820/10337/18.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача заперечення на заяву вбачається, що відповідачем рішення суду у справі №820/10337/18 виконано в частині здійснення перерахунку з 01.01.2018 на підставі рішення суду, у зв'язку з чим розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 9524,68 грн, та виплачена пенсія позивачу у перерахованому розмірі з червня 2019 року, а також позивачу у червні була виплачена сума доплати за період 09 квітня по травень 2018 року, на підтвердження чого відповідачем до суду надано довідку №235 від 01.07.2019 про доходи пенсіонера.
При цьому, представник відповідача послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Суд зазначає, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем проведено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача та нараховану різницю в пенсії, яка склала 39933,00 грн.
Матеріали справи містять витяг з реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018, до якого включено і рішення у справі №820/10337/18.
Стосовно вказаного суд зазначає, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно ст. 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на вказане суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Судом встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок № 649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Як передбачено п. 1 Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до п.3,4 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Щодо твердження представника позивача про неможливість застосування відповідачем норм Постанови Кабінету Міністрів України № 649, оскільки нею всупереч приписам Конституції України врегульований порядок виконання судових рішень, суд зазначає, що предметом правового регулювання Постанови Кабінету Міністрів України № 649 є порядок виділення коштів на фінансування витрат на виконання рішень суду. При цьому видатки Пенсійного Фонду України, як органу влади, на фінансування пенсійних виплат, передбачених чинними нормативно-правовими актами, є об'єктивно прогнозованими, та держава має обов'язок прогнозувати розмір майбутніх виплат. Однак, видатки на виконання рішень судів, які будуть підлягати виконанню в майбутньому, не є об'єктивно відомими заздалегідь, тому встановлення механізму виділення коштів на виконання таких судових рішень є необхідним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку № 649.
Судовим розглядом не встановлено доказів того, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018, якою затверджено Порядок № 649, була визнана незаконною та нечинною в порядку, визначеному ст. 264 КАС України, а отже остання є діючою та має враховуватися відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до позиції, висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому суд не погоджується із твердженням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про те, що обов'язок подати звіт про виконання судового рішення може покладатися на суб'єкта владних повноважень виключно під час ухвалення судового рішення.
Положення КАС України не містять такого обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення. Вказана позиція узгоджується із ухвалою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Отже, доводи відповідача в цій частині не враховуються судом при розгляді поданої заяви.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, обставини часткового виконання судового рішення, а також особливості нормативно-правового регулювання правовідносин в частині нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини того, що відповідач вживає заходів з метою виконання судового рішення в порядку, визначеному Постановою № 649.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно зі ст. 382 КАС України - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлено 09 липня 2019 року.
Суддя Білова О.В.