про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/980/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
ОСОБА_1 звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС, в який просив: визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусу товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305200/2019/00063 від 05.03.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000055/2 від 05.03.2019 року та повернути незаконно нараховані та отримані кошти; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Рижиков В.Г. На підтвердження його повноважень як адвоката до матеріалів позовної заяви долучено договір-угода про надання правової допомоги від 18 квітня 2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗР №021/978 та ордер серії ЗР №41590 від 18.04.2019 в якому зазначено, що ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, проте не зазначено дату та номер вказаного договору.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 59 названого Кодексу визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч. 6 цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з ч.1 ст.26 названого Закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до пунктів 4, 5, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням.
Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені вірно заповненим оригіналом ордеру, виданим на ведення справи в Закарпатському окружному адміністративному суді.
Доданий до позовної заяви ордер на підтвердження повноважень адвоката - Рижикова В.Г. не відповідає вищевказаним вимогам, відтак, не підтверджує повноваження останнього на підписання позовної заяви.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації.
Визначаючи розмір судового збору за подання даної позовної заяви, суддя враховує, що певна категорія рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є позовною вимогою майнового характеру.
Статтею 4 частиною 2 пунктами 2, 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн..
До позовної заяви позивачем додано документ про сплату судового збору на загальну суму 768,40 грн. тобто за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 7950,00 Євро (241 790,22 грн.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 11449,00 (348 208,28 грн.). Таким чином, різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування складала - 106 418,06 грн.
Відповідно до пп.3 п. 180.1 ст. 180 ПК України платниками ПДВ є, зокрема, будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 276 МК України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 294 МК України встановлено, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.
Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов'язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що сплачені декларантом та складають у даній справі ціну позову.
Враховуючи, що відповідачем скоригована вартість товару на 106418,06 грн., відтак, вказану суму слід вважати ціною позовної вимоги майнового характеру про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000055/2 від 05.03.2019 року. Відповідно до наведеного позивачу належить сплатити судовий збір з розрахунку 1% від ціни позову майнової вимоги.
Таким чином, з урахуванням вимог частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за вимогу майнового характеру, що підлягає сплаті позивачем, становить 1064,18 грн. (106418,06 грн. * 1%)
Також позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що є вимогою немайнового характеру.
Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах № 826/4715/16 від 21 березня 2019 року, 813/713/18 від 20 лютого 2019 року.
Оскільки у даному випадку сума, яка підлягає до сплати позивачем за позовну вимогу немайнового характеру складає 768,40 грн. та за вимогу майнового характеру - 1064,18 грн., то за подання до адміністративного суду даного позову загальний розмір судового збору становить 1832,58 грн.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відтак йому необхідно доплати судовий збір у розмірі 1064,18 грн. та надати суду оригінал доказу сплати судового збору у вказаному розмірі.
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Окрім цього, пунктом 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно поданої позовної заяви позивачем не надано письмового підтвердження відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України та згідно переліку додатків до позовної заяви позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі викладеного позивачу слід надати:
- позовну заяву оформлену відповідно до вимог статті 160 КАС України, зокрема, зазначивши у позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви вказавши відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
- письмове підтвердження відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України;
- належним чином заповнений ордер на надання правової допомоги;
- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову у розмірі 1064,18 грн..
Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями ст.ст. 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.Ю. Дору