Справа № 580/363/18
Номер провадження 2/580/15/19
05 червня 2019 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі:
головуючого -судді Стеценка В. А.,
при секретарі - Ткаченко Я.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовними заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини;
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовами до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті ОСОБА_6 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на все належне померлій майно, в тому числі на земельні ділянки та паї, що розташовані на території Ворожбянської сільради Лебединського району Сумської області.
При цьому, до складу спадщини входить земельна ділянка площею 4,3399 га, яка належала самій ОСОБА_6 згідно державного акта серії НОМЕР_1 ; земельна ділянка площею 4,51 га, успадкована останньою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її співмешканця ОСОБА_7 , яка належала йому згідно сертифіката на земельний пай серії НОМЕР_2 ;
земельна ділянка площею 4,25 га, успадкована останньою після смерті її матері ОСОБА_8 , яка належала їй згідно сертифіката на земельний пай серії НОМЕР_3 .
Заяви про прийняття спадщини позивачками не були подані у встановлений шестимісячний термін після відкриття спадщини в зв?язку з тим, що ОСОБА_1 тривалий проміжок часу з'ясовувала склад майна, яке входить до спадщини ОСОБА_6 , отримувала необхідні документи щодо підтвердження родинних зв'язків та прийняття померлою спадщини і виготовляла дублікати правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а ОСОБА_3 постійно проживаючи за межами України, втратила в кінці 90-х років зв?язок з родичами, рідко відвідувала Україну, несвоєчасно була ознайомлена з інформацією щодо наявності та складу спадщини, не мала відомостей про місцезнаходження правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а у зв'язку з віддаленістю місця свого проживання не мала можливості самостійно їх відновити.
Так як встановлений шестимісячний термін для подання заяв про прийняття спадщини позивачами пропущений з поважних причин, вони звернулися до суду і ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяці після набрання чинності рішенням суду, а ОСОБА_2 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном два місяці після набрання чинності рішенням суду.
Позивачка ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, у відкрите судове засідання не з'явилася, просила закінчувати розгляд справи за її відсутності.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання теж не з?явилася, її представник підтримав позовні вимоги та звернув увагу суду на те, що протягом 2008 -2017 років позивачка не мала можливості відвідувати України внаслідок характеру своєї роботи, втрата якої могла привести до відсутності засобів для існування.
Крім того, він звернув увагу суду на те, що після смерті ОСОБА_6 спадкова справи не заводилась, а спадщина останньої не є принятою третіми особамии ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник відповідача - Ворожбянської сільради в судове засідання також не з?явився, в наданій суду заяві проти задоволення позовних вимог не заперечив та просив розглянути справу за його відсутності.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час, дату і місце розгляду справи була сповіщена належним чином.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовчому засіданні проти задоволення позову заперечила, разом з ОСОБА_4 надала суду письмове пояснення, в якому вказала на те, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на інформацію Ворожбянської сільської ради щодо відсутності заповіту ОСОБА_6 ; щодо неприйняття спадщини іншими спадкоємцями та неподанням ними заяв про її прийняття; в той час як спадщину ОСОБА_6 прийняв шляхом спільного проживання та прописки за однією адресою батько третіх осіб - ОСОБА_9 .
При цьому, позивачка ОСОБА_1 на час відкриття спадщини була повнолітньою; обізнаною про смерть спадкодавця; нотаріус при отриманні заяви про прийняття спадщини не вимагає документів щодо спадкового майна; обставини, вказані в обгрунтування позову не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами та не доведені доказами, поданими в судове засідання. Позивачка постійно не проживала із покійною, а в 2015 році зверталась до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно і після його задоволення оформила право власності на спірні земельні ділянки.
Крім того, треті особи мотивували свої заперечення тим, що позивачка ОСОБА_9 не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, хоча невдовзі після смерті матері відвідувала Україну.
У відкрите судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явилася, її представник повністю підтримала вищевикладені доводи третьої особи.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання теж не з'явився, його представник підтримала доводи, викладені в письмовому поясненні та послалась на те, що наданий в якості доказу неможливості відвідування України контракт на роботу, укладений позивачкою ОСОБА_9 не був належним, на її думку чином перекладений на українську мову, не містить дати закінчення його дії і не може бути застосований в якості доказу під час розгляду справи.
Крім того, вона звернула увагу суду на те, що у позивачки була можливість подати заяву про прийняття спадщини через консульську установу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що є обізнаним з обставинами справи, так як його мати проживала в с. Валки Лебединського району і співмешкала з батьком третіх осіб - ОСОБА_9 , а сам свідок проживав в даному населеному пункті протягом 2001-2006 років та брав участь в похованні ОСОБА_6
Він пам'ятає, що на похороні останньої були присутні ОСОБА_9 , його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і дружина ОСОБА_11
Інших родичів померлої ОСОБА_6 свідок ніколи не зустрічав, проте зі слів односельчан та ОСОБА_9 знає, що позивачка ОСОБА_9 останній раз приїздила в Україну в 2006 році, а на поховання матері прислала 100 доларів США.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, що брав участь в похованні ОСОБА_6 разом з її сином ОСОБА_9 , проте яким чином спілкувалися між собою родичі померлої йому невідомо.
З паспортів, картки, свідоцтв (а.с. 4-8, 120-123 т.1), досліджених у судовому засіданні вбачається, що позивачками є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_4 , батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка Італії, батьками якої є ОСОБА_16 та ОСОБА_6 (актовий запис про народження позивачки поновлено повторно).
З свідоцтв, витягу (а.с. 8-11, т.1), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_16 та ОСОБА_6 та помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Суми, актовий запис № 3514; ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 46.
З постанови (а.с. 12, т. 1), дослідженої в судовому засіданні, вбачається, 16.02.2018 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_6 у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
При цьому, спадкоємцем було подано нотаріусу документи, які підтверджують родинні відносини з померлою та довідку із сільської ради про місце постійного проживання останньої.
З листа та довідок (а.с. 17-21, 133-135, 164-165, т. 1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкові справи не заводились.
З довідки, витягів, свідоцтва (а.с. 29-31, 72-74, 126-127, 145-147, 166, т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2 разом з сином ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Заповіт від її імені сільрадою не посвідчувався.
З довідки (а.с. 32, 148, т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 один. Заповіт від його імені сільрадою не посвідчувався.
З свідоцтв, заяв, витягу, постанови (а.с.33-37, 136-139, 149-153, т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_9 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які після його смерті звернулися до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак 30.03.2017 року отримали відмову в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо земельних ділянок, які належали померлому ОСОБА_9 та його матері ОСОБА_6 .
З рішень (а.с. 52-58, т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, 06.12.2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано ріщення Лебединського райсуду Сумської області від 04.04.20146 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 02.06 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Ворожбянської сільради Лебединського району про визнання права власності на майно у порядку спадкування з тих підстав, що суд першої інстанції не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі на те залучив до участі в розгляді позову інших спадкоємців.
З інформації ( а.с. 59-68, т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 протягом жовтня 2016 року - лютого 2017 року зареєструвала в Державному земельному кадастрі своє право власності на спірні земельні ділянки, що входять до складу спадщини ОСОБА_6
З повідомлень (а.с. 124-125, т. 1), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 23.02.2018 року ОСОБА_1 повідомляла позивачку ОСОБА_9 про відновлення оригіналів та виготовлення дублікатів правовстановлюючих документів щодо спадкового майна померлої ОСОБА_6 та щодо можливості його спадкування.
З трудового контракту (а.с. 216-220, 226-234, т.1), дослідженого у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 є працевлаштованою з 01.01.2008 року в республіці Албанія на умовах 40-годинного робочого тижня без права на відпустку.
З листа (а.с. 18, т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відомостей про перетинання державного кордону України у період з 07.02.2014 року по 01.01.2018 року громадянкою Італії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено. Строк зберігання даної інформації - 5 років.
Вислухавши позивачку ОСОБА_1 , третю особу, представників та свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні заяви обґрунтовані, між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані їз спадкуванням а позовні вимоги підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на все належне померлій майно, в тому числі на земельні ділянки та паї, що розташовані на території Ворожбянської сільради Лебединського району Сумської області.
До складу спадщини входять земельна ділянка площею 4,3399 га, яка належала самій ОСОБА_6 ; земельна ділянка площею 4,51 га, успадкована останньою після смерті її співмешканця ОСОБА_7 та земельна ділянка площею 4,25 га, успадкована останньою після смерті її матері ОСОБА_8
Заяви про прийняття спадщини позивачками не були подані у встановлений шестимісячний термін після відкриття спадщини в зв?язку з тим, що ОСОБА_1 тривалий проміжок часу з'ясовувала склад майна, яке входить до спадщини ОСОБА_6 , отримувала необхідні документи щодо підтвердження родинних зв'язків та прийняття померлою спадщини і виготовляла дублікати правовстановлюючих документів, а ОСОБА_3 постійно проживаючи за межами України, втратила в кінці 90-х років зв?язок з родичами, рідко відвідувала Україну, несвоєчасно була ознайомлена з інформацією щодо наявності та складу спадщини, не мала відомостей про місцезнаходження правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а у зв'язку з віддаленістю місця свого проживання не мала можливості самостійно їх відновити.
Позивачі вважають причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними, тому звернулися до суду і просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказані обставини були встановлені з пояснень позивачки, третьої особи та представників, показів свідків і матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батьку, бабі, дідові, якби вони були живим на час відкриття спадщини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року
«Про судову практику в справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Вирішуючи питання про призначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачами було доведено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Валки Ворожбянської сільради Лебединського району Сумської області померла ОСОБА_6 - мати позивачки ОСОБА_2 та баба позивачки ОСОБА_1 і третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
При цьому, батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько третіх осіб - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 а до складу спадщини померлої входить земельна ділянка площею 4,3399 га, яка належала самій ОСОБА_6 згідно державного акта серії НОМЕР_1 ; земельна ділянка площею 4,51 га, успадкована останньою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її співмешканця ОСОБА_7 , яка належала йому згідно сертифіката на земельний пай серії НОМЕР_2 ; земельна ділянка площею 4,25 га, успадкована останньою після смерті її матері ОСОБА_8 (прабаби позивачки ОСОБА_1 та відповідно баби позивачки ОСОБА_9 ), яка належала їй згідно сертифіката на земельний пай серії НОМЕР_3 .
16.02.2018 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_6 у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
30.03.2017 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо земельних ділянок, які належали померлому ОСОБА_9 та його матері ОСОБА_6 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів
Вказані обставини, на думку суду, стверджуються поясненнями позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_9 , матеріалами справи (а.с. 4-12, 29, 37, 72-73, 120-123,126-127 т.1) та не оспорюються відповідачем і третіми особами.
Крім того, на думку суду, в судовому засіданні було доведено і те, що позивачками з поважних причин не були подані у встановлений шестимісячний термін після відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_1 тривалий проміжок часу з'ясовувала склад майна, яке входить до спадщини ОСОБА_6 , отримувала необхідні документи щодо підтвердження родинних зв'язків та прийняття померлою спадщини і виготовляла дублікати правовстановлюючих документів, а ОСОБА_3 постійно проживаючи за межами України, втратила в кінці 90-х років зв?язок з родичами, рідко відвідувала Україну, несвоєчасно була ознайомлена з інформацією щодо наявності та складу спадщини, не мала відомостей про місцезнаходження правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а у зв'язку з віддаленістю місця свого проживання не мала можливості самостійно їх відновити.
Вказані обставини також стверджуються поясненнями позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_9 та матеріалами справи (а.с. 12, 59,68, 124-125, 216-220, 226-234 т.1., 18 т.2).
Суд бере до уваги ту обставину, що на час розгляду справи відсутні особи, яких можливо залучити в якості відповідачів - спадкоємців, що прийняли спадщину, а відповідачем - Ворожбянською сільською радою та третьою особою ОСОБА_18 позовні вимоги не оспорюються і враховує що згідно вимог ст.ст. 43, 49 ЦПК України відповідачу належить право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представників в тій частині, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на інформацію Ворожбянської сільської ради щодо відсутності заповіту ОСОБА_6 та щодо неприйняття спадщини іншими спадкоємцями померлої, в той час як спадщину ОСОБА_6 прийняв шляхом спільного проживання та прописки за однією адресою батько третіх осіб - ОСОБА_9 , оскільки в судовому засіданні було встановлено, що батько третіх осіб за життя не оформив своїх спадкових прав, а самі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звертаючись до нотаріуса за отриманням спадщини в березні 2017 року не тільки отримали відмову, а й взагалі не ставили питання щодо успадкування частини майна померлої ОСОБА_6 а саме - земельних ділянок, які належали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 153 т.1).
Крім того, суд не може взяти до уваги доводи третіх осіб та їх представників в тій частині, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини була повнолітньою; обізнаною про смерть спадкодавця, що нотаріус при отриманні заяви про прийняття спадщини не вимагає документів щодо спадкового майна, що обставини, вказані в обгрунтування позову не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, поскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачка проживає за межами Лебединського району Сумської області, а спадщина ОСОБА_6 складається з майна, яке до успадкування померлою належало різним особам, частина з яких ( ОСОБА_7 ) за життя не зареєструвала сімейних відносин із спадкодавцем. Спадкове майно підлягає державній реєстрації та повинно мати певні реквізити і для виявлення цього майна, встановлення його складу, вартості, належності певним особам та індивідуальних ознак (реєстраційних серій та номерів, дат і місця реєстрації, найменувань та номерів рішень державних органів про реєстрацію) і відповідно для прийняття рішення про цінність цього майна для спадкоємця, потребу в його успадкуванні і можливість зібрати відповідні документи для його успадкування спадкоємцю об'єктивно необхідний певний проміжок часу, який може перевищувати шестимісячний термін.
Також суд не може взяти до уваги доводи третіх осіб та їх представників в тій частині, що обставини, викладені позивачкою ОСОБА_1 в обгрунтування своїх позовних вимог в частині з'ясування наявності та складу спадкового майна під час розгляду справи не були доведені доказами, поданими в судове засідання, так як ці доводи спростовуються текстом позовної заяви (а.с. 2 т.1), в якій повністю викладені реквізити земельних ділянок, встановлення яких складає певні труднощі і потребує певного часу; постановою нотаріуса (а.с. 12 т.1), з якої вбачається, що 16.02.2018 року позивачка звернувшись за спадщиною надавала нотаріальній установі документи щодо особи померлої та своїх родинних стосунків з нею, для отримання яких теж необхідні певні зусилля і проміжок часу; рішеннями судів у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності (а.с. 52-58 т.1), з яких вбачається, що остання в квітні 2016 року зверталась за судовим захистом своїх прав, пов'язаних із успадкуванням майна ОСОБА_6 ; документами, виданими органами Державного земельного кадастру (а.с. 59-68 т.1), отримання яких теж вимагає збирання та подання певної кількості документів щодо спадкового майна та перепискою ОСОБА_1 із спадкоємцем ОСОБА_9 в 2018 році (а.с. 124-125 т. 1), яка теж стосується складу спадщини і труднощів при отриманні відповідних документів.
В той же час, суд не може взяти до уваги доводи третіх осіб та їх представників в тій частині, що позивачка ОСОБА_9 не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, хоча невдовзі після смерті матері відвідувала Україну, так як факт відвідування позивачкою України після 2006 року спростовуються показами свідка ОСОБА_10 , викликаного до суду за клопотанням самих третіх осіб та матеріалами справи (а.с. 216-220, 226-234 т.1, 18 т. 2).
Крім того, суд не може взяти до уваги доводи представника третьої особи ОСОБА_4 в тій частині, що контракт на роботу, укладений позивачкою ОСОБА_9 не може бути належним доказом у справі, поскільки відсутність відвідувань України позивачкою ОСОБА_9 , на підтвердження якої було надано зазначений документ, в судовому засіданні було підтверджено й іншими доказами - показами свідка ОСОБА_10 та інформацією Державної прикордонної служби (а.с. 18 т. 2).
Також суд не може взяти до уваги доводи представника третьої особи в тій частині, що позивачки ОСОБА_9 була можливість подати заяву про прийняття спадщини через консульську установу, поскільки в судовому засіданні не було наведено обставин, які б свідчили про обізнаність позивачки про можливість вчинення зазначених дій та наявність у неї цієї можливості.
Тому суд приймає до уваги доводи позивачів щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, надані в обґрунтування позовних вимог, вважає обставини наведені ними і доведені доказами, дослідженими в судовому засіданні такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, пов'язаних з успадкуванням майна ОСОБА_6 і вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 1266, 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України;
Позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовільнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканці АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_4 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 терміном три місяці після набрання чинності рішенням суду.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці АДРЕСА_5 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 терміном два місяці після набрання чинності рішенням суду.
Повний текст рішення складено 14.06.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Стеценко В. А.