Справа № 466/2421/17
10 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисників обвинуваченого про визнання доказу очевидно недопустимим ,-
В процесі дослідження письмових доказів при розгляді в судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016140000000900, про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України , від захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 поступило клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , від 13.02.2017 року, з додатками до нього. Мотивуючи підстави для задоволення такого клопотання сторона захисту зазначає про наявність істотних порушень прав і свобод людини відповідно до п.п. 3,4 ч. 2 ст. 87 КПК України, що відповідно до вимог ст. 87 КПК України є підставою для визнання вказаних доказів недопустимими. Зокрема, текст самого протоколу з додатками до нього відрізняються за змістом від того протоколу з додатками, які були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України . Зокрема захисту було надано для ознайомлення тексти протоколу та додатків,де були відсутні ряд підписів підозрюваного ОСОБА_6 . За наслідками призначеної судом почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 у згаданому протоколі з додатками виконані не ним, а іншою особою. Відтак, при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_6 , якому на той час вже було оголошено про підозру, не було роз'яснено його права та вказана слідча дія була проведена у відсутності захисника , з яким на той час був укладений договір. Також в ході дослідження вказаного документу, який сторона обвинувачення вважає доказом винуватості особи , із матеріалів, що надійшли на виконання ухвали суду про надання тимчасово доступу до документів , вбачається відсутність понятого ОСОБА_9 при проведенні слідчої дії. Враховуючи викладене, як захисники, так і обвинувачений, просили клопотання задовольнити.
Прокурор, потерпілий ОСОБА_4 та представник потерпілих ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання та теж просили визнати протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 13.02.2017 року з додатками до нього, очевидно недопустимими доказами.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що таке є підставним, виходячи з наступного.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України. Відповідно до вимог ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод зокрема, здійснення процесуальних дій , які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. При розгляді клопотання суд керується положенням ч. 3 ст. 17 КПК України про те, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.
Предметом дослідження суду був протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, на той час, ОСОБА_6 від 13.02.2017 року, з додатками до нього - схемою до протоколу слідчого експерименту обставин ДТП від 13.02.2017 р. та схемою до протоколу слідчого експерименту обставин ДТП від 13.02.2017 р. з поміткою ( чорновик). В розпорядження суду прокурором було надано зазначені документи, у тексті яких містився підпис від імені ОСОБА_6 як у графі щодо роз'яснення його процесуальних прав, так і на кожній сторінці протоколу та додатків до нього. Захистом обвинувачення було надано в розпорядження суду копію досліджуваних документів, які були відкриті органом досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, в яких були відсутні вказані підписи від імені підозрюваного ОСОБА_6 .
Як вбачається з висновку почеркознавчої експертизи за № 2328, що міститься у т. 4 а.с. 30-34, виконаного на підставі ухвали Шевченківського райсуду м. Львова від 16.04.2018 р. , підписи від імені ОСОБА_6 , розташовані в графі « За участю підозрюваного ОСОБА_6 , якому згідно з ст. 42 КПК України роз'яснені його права та обов'язки . Підозрюваного попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст. 385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, перед словом « підпис « , а також у правому нижньому кутку, після підпису понятого № 2 на першому аркуші протоколу проведення слідчого експерименту від 13.02.2017 року виконане не ОСОБА_6 , а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів. Рукописний запис « ОСОБА_6 «, розташований в графі» … згідні водії «, на схемі ( чорновик) до протоколу слідчого експерименту обставин ДТП від 13.02.2017 року , виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою . Підпис від імені ОСОБА_6 , розташований в графі « …згідні водії», після рукописного запису « ОСОБА_6 на схемі ( чорновик) до протоколу слідчого експерименту обставин ДТП від 13.02.2017 року , виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою. Відтак, суд приймає до уваги твердження захисту обвинуваченого про те, що мало місце підроблення записів та підписів обвинуваченого у досліджуваних документах.
Відтак , в ході дослідження письмового доказу, встановлено порушення вимог ст. 105, 106, 240 КПК України.
З викладеного вбачається і та обставина, що підозрюваному , на той час, ОСОБА_6 , не було роз'яснено його процесуальні права, та не було забезпечено участь захисника, з яким укладався договір про надання правової допомоги, у проведенні слідчої дії. Наведене теж є доказом істотного порушення прав людини і основоположних свобод.
Крім того, як вбачається з досліджених в ході обговорення даного клопотання додаткових доказів, отриманих стороною захисту на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2019 року, що містяться у т. 5 а.с. 77-86 , зокрема роздруківок , інформації та графічних зображень розташування базових станції , що стосувались місцезнаходження абонента мобільного зв'язку - ОСОБА_9 , то такий не перебував 13 .02. 2017 р. у період , зазначений у протоколі проведення слідчого експерименту, в районі наближеному до місця його проведення. Між тим, ОСОБА_9 був вказаний понятим при проведенні згаданої слідчої дії. Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_9 повідомив номер свого мобільного телефону та вказав, що 13.02.2017 р. ним користувався. Крім того зазначив, що знайомий зі слідчим ОСОБА_10 , який проводив слідчий експеримент, так як рідний брат свідка працює зі слідчим в одній установі. Крім того, станом на 2017 р. свідок теж проходив стажування з метою подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ. Незважаючи на ствердні показання свідка щодо його участі у проведенні слідчого експерименту 13.02.2017 року, такі ставляться судом під сумнів, оскільки суперечать іншим належним і допустимим доказам, здобутим в ході судового розгляду.
Враховуючи викладене, в зв'язку з встановленням очевидно недопустимості доказу , отриманого незаконним шляхом, та з порушенням прав та свобод людини , суд приходить до висновку,що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 84, 87, 89, 350 КПК України , суд ,-
Клопотання задовольнити .
Визнати протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 13.02.2017 року з додатками до нього очевидно недопустимим доказом у зв”язку з отриманням такого з порушенням процесуального закону та з порушенням прав та свобод людини .
Суддя ОСОБА_1