Справа № 454/43/19
03 липня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Мандрик І.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Радик Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач звернулася в суд з позовом та просить провести індексацію аліментів з 01.01.2019р., передбачити щорічну індексацію розміру аліментів та стягнути з відповідача на її користь 1585,81грн. додаткових витрат на утримання неповнолітньої дочки за проведену вакцинацію.
Свої вимоги мотивує наступним.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.08.2015р. від якого у них є спільна неповнолітня дочка.
На підставі рішення суду з відповідача стягуються аліменти.
Вона самостійно виховує дитину, яка проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач проживає окремо, лише один раз бачився з дочкою, не цікавиться нею, матеріальної допомоги не надає, окрім аліментів, не допомагає у вихованні, догляді та витратах на лікування.
Оскільки дитина росте, її необхідно забезпечувати сезонним одягом, продуктами, засобами гігієни, книгами, іграшками відповідно віку. Дочка потребує духовного розвитку та обов'язком батьків є забезпечення талантів, здібностей та інших потреб дитини.
Тому, з врахуванням того, що прожитковий мінімум для дитини постійно зростає, розмір аліментів підлягає індексації.
Закон України ”Про виконавче провадження”, яким було передбачено, що державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, втратив чинність 05.10.2016р., а тому, ця норма не застосовується.
Також, їх спільній дочці проведена вакцинація для профілактики захворювань, на яку нею витрачено 3171,61грн., а тому, з відповідача підлягає стягненню половина цієї суми.
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Представник відповідача позову не визнав та подав відзив, у якому зазначив, що відповідач сплачує аліменти вчасно, участі у вихованні дитини не приймає, оскільки позивач забороняє йому бачитися з дитиною.
Заперечив проти стягнення з нього 1585,81грн. додаткових витрат, оскільки відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок фінансування закладів охорони здоров'я з метою безкоштовного проведення щеплень дітей. Позивач на власний розсуд обрала платний спосіб вакцинації.
Позивач подала відповідь на відзив, у якому, покликаючись на ч.2 ст.184 СК України, ствердила, що сума індексації аліментів в даному випадку буде утримуватися лише на підставі судового рішення, так як між нею та відповідачем немає жодної домовленості про стягнення індексації.
Звернула увагу, що відповідач не вжив жодних заходів для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Провівши платний спосіб вакцинації дитини, вона не порушила жодної норми закону та враховуючи інтереси дитини, її стан здоров'я, лікар призначив платні вакцини.
Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.08.2015р., від якого у них є спільна неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1000грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.09.2017р. і до досягнення дитиною повноліття, що стверджується свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження та рішеннями Сокальського районного суду від 03.08.2018р. і від 03.10.2018р.
Згідно відомостей від 30.07.2018р., в ОСОБА_2 відсутні доходи за період з І кварталу 2017 року по І квартал 2018 року.
Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається вказаною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, захворюваннями тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Так, позивачкою витрачено 3171,61грн. на придбання медичних препаратів та спільній дочці сторін проведено щеплення, що стверджується представленими позивачкою витягами з медичних документів та чеками.
Разом з тим, згідно відповіді №384/01-3 від 12.02.2019р., в період з листопада 2017 року по листопад 2018 року Сокальський район повністю забезпечений імунобіологічними препаратами для профілактики інфекційних захворювань, згідно обсягів профілактичних щеплень. Профілактичні щеплення проводяться після відповідного запису лікаря медичній документації про дозвіл на проведення щеплення та після отримання інформованої згоди та оцінки стану здоров'я дитини одним з батьків. Вакцини «Пентаксим» та «Інфарнікс», які закуплені позивачкою, зареєстровані в Україні, але їх закупівля за кошти державного бюджету не проводилася.
За таких підстав, суд погоджується з позицією представника відповідача в тій частині, що проведення вакцинації спільної дитини сторін не було обов'язковим, так як державою повністю передбачено та забезпечено проведення щеплення дітей безоплатно, а тому дані витрати не можуть бути віднесені до особливих обставин, визначених ст. 185 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, розмір аліментів визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Аналогічне положення містить ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», яка відносить розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до об'єктів індексації.
Виходячи з аналізу зазначених нормативно-правових актів, індексації підлягають лише аліменти визначені судом у твердій грошовій сумі, тобто аліменти які призначаються у частці від доходу, не індексуються.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Згідно частини 2 статті 9 даного Закону, яка набрала чинності 12.06.2016р., індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. здійснюється з місяця в якому призначено аліменти.
Законом України «Про виконавче провадження» прямо не встановлений обов'язок державного виконавця по обчисленню індексації при розрахунку розміру заборгованості по аліментам. Проте, згідно аналізу всіх вищезазначених нормативно-правових актів, оскільки індексація проводиться за рахунок коштів платника аліментів, можна дійти висновку, що така повинна бути врахована при обчисленні заборгованості по сплаті аліментів боржника. При цьому, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються у судовому порядку (ч. 8 ст. 71 Закону).
З аналізу даних норм слід дійти висновку, що індексація аліментів проводиться державним виконавцем при розрахунку аліментів, оскільки статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. В свою чергу статтею 184 СК України визначено мінімальний гарантований розмір аліментів, який не може бути меншим від 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та при визначенні якого, у випадку стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, безумовно щорічно застосовується індексація.
Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, так як в судовому засіданні не знайшли свого обґрунтування обставини, на які покликалася позивач.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2
Повне судове рішення складено 10.07.2019р.
Головуючий: М. Я. Адамович