Справа № 463/3264/19
"09" липня 2019 р. Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - Городецької Л.М.,
при секретарі - Думичі Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил № 0901/20900/19 від 12 березня 2019 року.
Ухвалою Жовківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2019 року дану справу передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Встановлено, що справа надійшла до Галицького районного суду м. Львова 22 травня 2019 року.
Ухвалою від 23 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28 травня 2019 року.
В судові засідання, призначені на 28 травня 2019 року та 09 липня 2019 року , позивач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Виклик ОСОБА_1 у судові засідання був здійснений поштою. Рекомендовані поштові відправлення з судовими повістками, надіслані на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , яка вказана ним у позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення ПАТ «Укрпошта».
Відповідно до п.п. 91, 99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються в об'єкті поштового зв'язку.
Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" та "Судове повідомлення", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
У разі відмови адресата одержати судову повістку чи повідомлення особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку або повідомлення, вважається повідомленою.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки або повідомлення, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення позивача ОСОБА_1 про судовий розгляд вважається належним.
Позивач в судові засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі. Письмових клопотань про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки або про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов необхідно залишити без розгляду, з огляду на наступне.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини п'ятої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічні приписи містяться в пункті 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Як вже зазначалось судом вище, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, проте неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин, явку уповноваженого представника не забезпечив. З клопотаннями про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки позивач до суду не звертався.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що неявка в судове засідання позивача перешкоджає повному та всебічному встановленню судом всіх обставин справи для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил підлягає залишенню без розгляду.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 44, 205, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого Апеляційного Адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або отримання її копії.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М.Городецька