Справа № 336/2681/18
Пр. № 2/336/1845/2018
27 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення часток у праві спільної сумісної власності на об'єкт нерухомості,
Позивач звернулась до суду з позовом про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 .
В обгрунтування вимог зазначила, що з 6 березня 2015 року перебуває у шлюбі з відповідачем, якому до укладення шлюбу на праві особистої приватної власності належала Ѕ частина нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перебування у шлюбі внаслідок проведеної реконструкції та перепланування на означеній земельній ділянці фактично був збудований новий житловий будинок, зазначений в технічній документації літерою К-2, загальною площею 94,2 кв.м., житловою плдощею 54,1 кв.м., право власності на який зареєстроване за відповідачем. Новостворене нерухоме майно з урахуванням вкладу подружжя в його відбудову є об'єктом спільної сумісної власності чоловіка та жінки, чиї частки є рівними в силу положень сімейного законодавства. У зв'язку з викладеним просить про визначення часток кожного із сторін, що становитимуть Ѕ частину будинку.
Подання цього позову зумовлено небажанням відповідача визначити розмір часток подружжя на спірне майно в позасудовому порядку, його безвідповідальним ставленням до виконання обов'язків з підтримання в житловому будинку порядку, здійснення санітарно-технічного обслуговування, поточного ремонту, оплати спожитих комунальних послуг.
Ухвалою судді від 16.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального судового провадження.
На підставі ухвали суду від 17.07.2018 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 66).
Ухвалою суду від 01.10.2018 року відмовлено в прийнятті визнання позову ОСОБА_2 та постановлено про продовження судового розгляду (а. с. 85).
На підставі ухвали суду від 01.10.2018 року підготовче провадження в справі закрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явилася, надавши письмове звернення про розгляд справи без її участі, задоволення позову.
З аналогічною заявою звернулися треті особи.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення спору як особисто, так і через свого представника, до суду не з'явився. Відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у його відсутність суду не надав.
Згадані обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для вирішення справи у відсутність учасників справи.
Суд не вбачає підстав для проведення заочного судового розгляду, оскільки у відсутність згоди позивача на ухвалення судового рішення при заочному розгляді справи, а також з урахуванням того, що представник відповідача брав участь у підготовчому засіданні, заявляючи про визнання позову, не може констатувати наявність необхідних для цього процесуальних передумов, сукупність яких передбачена статтею 280 ЦПК України
Треті особи надали суду письмові пояснення щодо позову, які містять такі твердження.
Позивач, на думку третіх осіб, не довела того, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом спільної власності подружжя, оскільки визначення частки в праві власності подружжя на новобудову здійснюється відповідно до часток вкладу кожного з подружжя у зведення будівлі в період шлюбу. Позиивачем не надано доказів того, що будинок під літерою А зазнав реконструкції. Що стосується двоповерхового будинку К-2, він має статус самочинного будівництва і підлягає знесенню на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 29.11.2017 року, у зв'язку з чим підстави для виникнення права власності на нього відсутні, так як об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані об'єкти, не є об'єктами права власності, тому не можуть бути предметом поділу та виділу.
Подання цього позову, зазначають треті особи, не зумовлено порушенням права позивача, оскільки неможливість визначення часток в позасудовому порядку виникла не через небажання відповідача, а продиктована наявністю арешту на вказане майно. Визначення розміру часток не впливатиме на бажання відповідача здійснювати в будинку ремонт, брати участь в його утриманні, підтриманні санітарно-технічного стану, сплаті комунальних послуг.
У зв'язку з викладеним треті особи просять про відмову в задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що наказом заступника директора департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 42 від 08.05.2015 року скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року № ЗП142143440345, яка зареєстрована на об'єкт будівництва : «Будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 » та визнано, що цей об'єкт слід вважати самочинним будівництвом.
Означене владне розпорядження уповноваженої посадової особи було предметом дослідження під час з'ясування обставин справи за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи - департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз», Запорізька міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права власності, та об'єднаним з ним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
У зв'язку з викладеним суд може констатувати ту обставину, що двоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений в технічній документації літерою К-2, має статус самовільного будівництва.
Позивач спрямовує вимоги позову в русло правовідносин, які регулюють право спільної власності, в тому числі право спільної сумісної власності подружжя.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Предметом поділу майна подружжя в силу положень сімейного законодавства може бути набуте під час перебування у шлюбі майно.
Підстави набуття права власності встановлені статтею 328 ЦК України, згідно з якою право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Означеною нормою цивільного законодавства встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, виключення з якої становлять передбачені законом випадки.
До таких виключень відноситься самочинне будівництво, правовий статус якого внормований статтею 376 ЦК України, за змістом якої особа, що здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Таким чином, суд не може констатувати, що будинок АДРЕСА_1 є об'єктом права власності, набутим правомірно.
Вказані обставини виключають вирішення будь-яких вимог щодо нього як щодо нерухомого майна, оскільки право власності на нерухомість виникає з моменту її реєстрації.
Крім того, при розв'язанні вимог цього позову суд бере до уваги, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29.11.2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 06.03.2019 року, ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та жилим будинком по АДРЕСА_2 шляхом знесення самочинно збудованого двоповерхового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 42-45, 116-126)
Наведене означає, що доля самочинного будівництва як такого, що порушує право інших осіб, вирішено рішенням суду, яке має силу закону і є обов'язковим для виконання на всій території держави Україна.
Державною виконавчою службою 16 січня 2018 року відкрите виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення, виконавчі дії по якому тривають (а. с. 49-61).
У зв'язку з наведеними міркуваннями суд не знаходить підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права, який особа вибирає на власний розсуд, що виключає ухвалення рішення на користь позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 355-358, 376 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , залишити без задоволенння.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Суддя О.В. Щаслива