Справа №461/5041/19
09 липня 2019 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, санітарного інструктора медичного пункту перщого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , сержанта, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
08 липня 2019 року о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 виконуваючи обов'язки військової служби (будучи військовослужбовцем військової частини за контрактом) перебував на території військової частини НОМЕР_2 (м. Львів) в особливий період у нетверезому стані.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю. Просив суд закрити провадження по малозначності, оскільки у нього важке матеріальне становище та на утриманні має малолітню дитину.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
-даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №28 від 08.07.2019 р.,
-поясненнями ОСОБА_1 ,
-висновком щодо результатів, що містяться в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №54, складеному 08.07.2019 р.,
-копією посвідчення про відрядження №251 від 07.07.2019 р.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 221, 276-280, 283-287 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко