336/167/19
2/336/1365/2019
2 липня 2019 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В січні 2019 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,в якому зазначає, що 04.05.2007 р.нею був укладений шлюб із відповідачем,зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції,актовий запис № 239.
Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.
На протязі останніх десяти років сторони проживають окремо та шлюбні відносини не підтримують,їх шлюб є формальним, вони не підтримують особистих відносин та не спілкуються,ведення спільного господарства припинено та поновлювати його позивач наміру не має.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Посилаючись на те,що через різні погляди на сімейне життя, втрату почуття поваги,між ними відсутнє взаєморозуміння,спроби налагодити відносини не мали позитивного результату,позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.274 ЦПК України,справа розглянута в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явилася,надала письмову заяву про розгляд справи без її участі,не заперечувала проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
В судове засідання відповідач не з*явився з невідомих причин, викликався шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідач вважається таким,що належним чином повідомлений про дату,час та місце проведення судового засідання,заяв про відкладення розгляду справи або іншого змісту не подавав,що є підставою для розгляду справи без його участі та постановлення заочного рішення на підставі наявних доказів.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст.105,110 СК України за позовом одного із подружжя шлюб припиняється внаслідок його розірвання на підставі рішення суду.
Як передбачено ст.112 ч.2 СК України,суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,якщо буде встановлено,що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,інтересах їхніх дітей,що мають істотне значення.
Судом встановлено та перевірено доказами, що 04.05.2007 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб,зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції,актовий запис № 239,про що надана копія свідоцтва про одруження.
Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.
На час розгляду справи про розірвання шлюбу спір між сторонами про поділ спільного майна відсутній.
На протязі 10 років сторони проживають окремо,спільного господарства не ведуть,шлюбних відносин не підтримують, взаємопорозуміння відсутнє.
Такі висновки суду ґрунтуються на викладених у позові фактичних обставинах,які відповідач не спростував.
З наведеного суд встановив,що розлад у сім*і сторін триває певний час,тобто має не короткочасний характер,причиною чого є відсутність взаєморозуміння,різні погляди сторін на спільний побут,позивач заявила,що примирення між подружжям неможливе.
На думку суду,шлюб між сторонами не може бути збережений,їх взаємини свідчать про відсутність ознак сім*ї,примирення між ними не відбулося і позивач проти цього категорично заперечує.
Факти,встановлені судом,приводять до висновку,до шлюб між сторонами розпався остаточно,спільне життя сторін як подружжя не поновлено з вересня 2018 р.,оскільки збереження шлюбу можливо на паритетних засадах,почуттях взаємної любові та поваги,взаємодопомоги та підтримки,тобто на тому,що є морально-правовою основою шлюбу і між сторонами втрачено.
Конкретні обставини даної справи,категоричне небажання позивача примиритися з відповідачем вказують на те,що позивач не має наміру відновлювати шлюбні стосунки,а відповідач не довів суду,які зусилля були докладені ним для примирення з позивачем та що ці зусилля призвели до примирення і збереження сім*ї можливе.
Ці обставини переконують суд в тому,що сім*я розпалася остаточно,формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення,протирічить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
На підставі ст.105,110,112 СК України,ст. 12,13,76,81,223,258,259,263,265,353,355 ЦПК України,суд ЦПК України,суд-
Позов задовольнити.
Шлюб,укладений 04.05.2007 р.між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції,актовий запис № 239 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених ЦПК України,не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.А.Галущенко