Дата документу 10.07.2019
Справа № 320/5533/19
Провадження № 2-з/320/74/19
10 липня 2019 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 320/5533/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
09 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель 108 CDI, об'єм двигуна 2148, 2000 року випуску, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті, у зв'язку з тим, що неприйняття заходів для забезпечення позову може призвести до неможливості виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суддя, дослідивши позовну заяву, заяву про забезпечення позову та додатки до них, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, суддею встановлено, що позивач звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить: визнати за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку поділу майна подружжя; виділити позивачу в натурі 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача у порядку поділу спільно придбаного майна грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz, модель 108 CDI, об'єм двигуна 2148, 2000 року випуску, у сумі 49 929,00 гривень.
Суддя вважає, що заявлений позивачем вид забезпечення позову співмірний із заявленою позивачем вимогою, вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позову.
З урахування викладеного, та враховуючи, що згідно Витягу з Єдиного Державного реєстру МВС України від 14 червня 2019 року за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель 108 CDI, об'єм двигуна 2148, 2000 року випуску, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель 108 CDI, об'єм двигуна 2148, 2000 року випуску, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно накласти арешт.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 149-153, 157, 247, 258-261, 351-355 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 320/5533/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Накласти арешт на належний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки Mercedes-Benz, модель 108 CDI, об'єм двигуна 2148, 2000 року випуску.
Копію ухвали направити Регіональному сервісному центру в Запорізькій області територіальному сервісному центру № 2343 - для виконання, іншим особам - для відома.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 роки з дня постановлення даної ухвали, тобто до 10 липня 2022 року.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складання, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ