Справа №443/1238/17
Провадження №2/443/218/19
про вирішення заяви про відвід судді
10 липня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря Шальвіри І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментах,-
з участю: позивача ОСОБА_2 , його представника - адвоката Цюмрака М.Д., відповідача представника- адвоката Ощипка В.С.,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментах, в якій судове засідання відкладено на 10.07.2019 року.
08 липняя 2019 року відпозивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про відвід судді, яка мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, так як 13.12.2018 року винесла рішення, яким було задоволено позов ОСОБА_2 до неї про стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Цюмрак М.Д. в судовому засіданні заперечили проти задоволеня заяви про відвід.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ощипок В.С. в судовому засіданні подану заяву про відвід підтримав та наполягав її задоволенні.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши аргументи, викладені у заяві про відвід, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Враховуючи, що суддя Коліщук З.М., яку відповідно до Указу Президента України №211/2018 від 19.07.2018 року "Про тимчасове переведення суддів", відряджено на роботу на посаді судді Жидачівського районного суду Львівської області є єдиним суддею в Жидачівському районному суді Львівської області, яка здійснює правосуддя, вважаю за можливе відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України здійснити безпосередній розгляд заяви про відвід від 08 липня 2019 року.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з частиною 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Також, суд враховує пункт 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 1 січня 2001 року, згідно з яким незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналізом матеріалів справи №443/482/17 встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувсяь до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області ( головуюча суддя Коліщук З.М.) від 13.12.2019 року позовні вимоги позивача задоволені.
Відтак, незважаючи на відсутність будь-яких обставин, котрі б свідчили про пряму чи побічну заінтересованість судді Коліщук З.М. у результаті розгляду даної справи, суд бере до уваги та виходить у першу чергу із суб'єктивних переконань позивача в упередженості цього судді, та, незважаючи на відсутність достатніх підстав для заявленого відводу, з огляду на передбачену п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимогу щодо забезпечення судом умов, за яких були б неможливі будь-які сумніви у його безсторонності, вважає своїм обов'язком забезпечити відповідачу дотримання конституційного права на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, задовольнивши заявлений відвід судді Коліщук З.М. і відвести її від розгляду даної справи.
Керуючись ст. ст. 36, 38, 39-41, 260-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Коліщук З.М. від розгляду цивільної справи № 443/1238/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментах
Цивільну справу № 443/1238/17 за позовом ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментах передати у канцелярію суду для виконання вимог ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 41 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.М. Коліщук