Справа № 461/4467/18
Провадження № 2/461/215/19
10.07.2019 року, Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді - Волоско І.Р., секретар судового засідання Скаб В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Волоско І.Р., -
в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
10 липня 2019 року на адресу суду поступила заява ОСОБА_1 про відвід судді Волоско І.Р.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що головуючий у справі не може брати участь у розгляді цієї позовної заяви з об'єктивних причин. Вважає, що суддя має упереджене ставлення до сторін по справі, зокрема, в судовому засіданні 10.07.2019 о 11 годині суд перейшов до розгляду заяви про забезпечення позову, яка подана представником позивача - ОСОБА_6 , яка була подана до суду, на думку заявника, з порушенням норм ЦПК. Окрім того, зазначає, що суд у складі головуючого судді Волоско І.Р. вже вживав заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, на яке просить накласти арешт заявник згідно заяви про забезпечення позову від 08.07.2019 року. В подальшому, ухвалою суду від 13.06.2014 року такі заходи у справі були скасовані, однак ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року ухвала Галицького районного суду міста Львова була скасована частково, і, як стало відомо заявнику, 26.04.2018 в судовому засіданні в судді Юрківа О.Р. станом на сьогодні такий арешт є чинний. У зв'язку з цим, вважає, що суддя Волоско І.Р. у відповідності до ст. 36 ЦПК України повинна була взяти самовідвід, однак суд перейшов до розгляду заяви про забезпечення позову до суті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник позивача - ОСОБА_7 М. ОСОБА_8 щодо відводу заперечив, зокрема, зазначив, що подана заява зумовлена затягуванням розгляду даної справи.
Суд, заслухавши пояснення учасників, ознайомившись з заявою про відвід, вважає, що підстави для відводу, передбачені ст. 36 ЦПК України, відсутні з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , підставою для відводу судді зазначено обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Подану заяву просить задовольнити, мотивуючи тим, що суддя Волоско І.Р. перейшла до розгляду заяви про забезпечення позову, яка подана представником позивача - ОСОБА_6 , на думку заявника, з порушенням норм ЦПК.
Тобто, фактично заявник покликається на дії судді, що стосуються процесуальних рішень під час розгляду даної справи.
Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до зазначених положень Конституції України, судові рішення і, відповідно, дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних з підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції.
При незгоді учасника у справі з процесуальним документом, винесеним під головуванням судді він має визначений законом спосіб захисту своїх прав - право на оскарження ухвали в апеляційному порядку.
Згідно з частиною 4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що обставини, на які покликається ОСОБА_1 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду вищевказаної цивільної справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Враховуючи, що суддя Волоско І.Р. не має будь-якої заінтересованості у розгляду цієї справи, крім того твердження щодо упередженості судді є лише припущенням; третя особа у заяві про відвід не зазначає жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, відтак, вважаю заяву про відвід необґрунтованою, а тому таку слід передати для розгляду іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.39, 40 ЦПК України, суд, -
вважати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. безпідставною.
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. передати для вирішення відводу у відповідності до вимог ч.3 ст.40 та ч.1 ст.33 ЦПК України.
Провадження у справі зупинити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя І.Р.Волоско.