04 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1415/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Дорошенко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
19.04.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради (надалі також - Управління, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та нечинним з 08.08.2018 рішення Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні субсидії з 01.05.2018;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради протягом трьох днів після оголошення рішення суду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 субсидії з 01.05.2018 як до жовтня 2018 року так і з жовтня 2018 року по 15 квітня 2019 року (по день закінчення опалювального періоду у 2019 році).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та до травня 2018 року отримував житлову субсидію. Рішенням від 08.08.2018 позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2018 року, скільки зареєстровані разом з позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не сплачували ЄСВ у другом та третьому кварталі 2017 року. Наголошує про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ протягом 2017 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1415/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
14.05.2019 надійшли заперечення відповідача на позов (а.с.59-63), у яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході автоматичного перепризначення позивачу житлової субсидії з 1 травня 2018 року, згідно наданої Управлінню інформації ДФС, Пенсійним фондом України, рішенням від 08.08.2018 відмовлено у призначені субсидії з 01.05.2018 у зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_4 за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Наголошує, що згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 з 01 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацу другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій. Однак позивачем нової заяви і декларації разом з довідкою про сплату ЄСВ ОСОБА_4 за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 не було надано.
03.06.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.77-79), в яких надає спростування доводам Управління. Звертає увагу суду на те, що у своїх листах Управління вказувала різні підстави для відмови у призначені житлової субсидії.
04.06.2019 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.80-85), у яких зазначив про правомірність свого рішення від 08.08.2018 про відмову у призначені житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив.
Суд, заслухавши пояснення позивача представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
24.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії (а.с.31), до якої додав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.31 зворотній бік).
У вказаній декларації позивач зазначив, що разом з ним зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які займаються підприємницькою діяльністю.
Рішенням Управління від 20.07.2017 позивачу призначено субсидію з травня 2017 року (а.с.32).
Рішенням Управління від 08.08.2018 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні субсидії з 01 травня 2018, у зв'язку з несплатою ЄСВ протягом трьох місяців (а.с.41).
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимога позивача, суд виходить з наступного.
Положеннями частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII від 09.11.2017 визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України, крім іншого, належать: встановлення граничної норми витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення граничної норми витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Позивачу призначено субсидію з 01 травня 2017 року на умовах визначених Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1022" визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 №1022 "Про затвердження Порядку визначення граничного розміру витрат на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком, витрат на управління багатоквартирним будинком, виходячи з якого надаються субсидії населенню" та внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива".
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 ця постанова набрала законної сили 01 травня 2018 року.
Отже, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329) (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 2 Положення зазначено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно з п. 3 Положення призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктом 16 Положення передбачено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).
Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.
Пунктом 14 Положення передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
У таких відомостях зазначається: розмір платежів за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; розмір внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком; інформація про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Фондом та Мінсоцполітики; інформація про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування, - ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном; інформація про перетин державного кордону особами - Держприкордонслужбою; інформація про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС; реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або право іноземця або особи без громадянства на законних підставах перебувати на території України, - ДМС.
Підстави відмови у призначенні субсидії визначені у пункті 6 Положення.
Зокрема, підпунктом 3 пунктом 6 Положення визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду:
навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;
отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю.
З огляду на наведені приписи Положення, суд приходить до висновку, що субсидія не може бути призначена, якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії та яка не сплатила єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, виключення становлять тільки випадки, коли такі особи:
- навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;
- отримували хоча б один із таких видів доходу, як: пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю;
- перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Зі спірного рішення Управління від 08.08.2018 слідує, що ОСОБА_1 не призначено житлову субсидію з 01 травня 2018 року з таких підстав: несплата ЄСВ протягом трьох місяців.
Суд звертає увагу, що рішення відповідача не містить детальної інформації щодо розміру заборгованості, періоду виникнення та інформації щодо члена домогосподарства за ким обліковується заборгованість з ЄСВ.
З відзиву на позовну заяву суд встановив, що підставою для відмови у наданні житлової субсидії слугувала інформація про несплату ЄСВ ОСОБА_4 за період з 01.07.2017 по 31.12.2017.
Тож, відповідач керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1022" відмовив у наданні житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 установлено, що з 1 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є:
особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій;
внутрішньо переміщені особи;
особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;
особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків);
особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
З наявної в матеріалах справи копії квитанції №83 від 17.10.2017 слідує, що ОСОБА_4 сплачено ЄСВ за 3-й квартал 2017 року у розмірі 1056,00 грн (а.с.48). З копії квитанції від 17.01.2018 №24Р1783 слідує, що ОСОБА_4 сплачено ЄСВ за 4-й квартал 2017 року у розмірі 2112,00 грн (а.с.47).
Крім того, листом ГУ ДФС у Полтавській області від 14.01.2019 №ФОП/М/263/16-31-50-13-29 підтверджено сплату ЄСВ ОСОБА_4 протягом 2017 року в повному обсязі (а.с.13).
Таким чином, судовим розглядом встановлено сплату ЄСВ ОСОБА_4 протягом 2017 року в повному обсязі.
Відтак твердження відповідача, що слугувало підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача щодо необхідності подання позивачем до Управління нової заяви та декларації, як те обумовлено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329. Позивач не підпадає під умови вказаного пункту, оскільки станом на набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 за позивачем та членами його сім'ї (домогосподарства) не обліковувалась заборгованість з ЄСВ.
При розгляді даної справи суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач за запити ОСОБА_1 надавав різні за змістом відповіді щодо підстави для відмови у призначенні житлової субсидії. Так, в листах від 13.11.2018 №М-05/280;299 (а.с.43), від 13.12.2018 №М-05/346 (а.с.45) Управління повідомляло про відмову у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2018 року, у зв'язку з несплатою ЄСВ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву зазначено лише про несплату ЄСВ лише ОСОБА_4
Варто зазначити, що матеріали справи містять докази сплати ЄСВ ОСОБА_3 протягом 2017 року в повному обсязі (а.с.12, 47-48).
Крім того, судовим розглядом встановлено про недотримання відповідачем вимог пункту 14 Положення щодо направлення повідомлення про прийняте рішення про відмову у призначенні житлової субсидії.
Пунктом 14 Положення визначено, що у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надсилає повідомлення заявнику в паперовому вигляді рекомендованим листом із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення.
Разом з тим, на вимогу суду відповідачем не надано доказів надсилання (вручення) повідомлення про прийняте рішення.
Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дія суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє, чи прийнято таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що рішення комісії Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 08.08.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2018 року, є протиправним.
Також, за висновком суду, наявність чинного вищевказаного рішення унеможливить подальший захист порушених прав позивача.
Тому суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та задля ефективного відновлення прав позивача визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 08.08.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд з метою повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, вважає за необхідне зобов'язати Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради поновити надання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) раніше призначеної житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору /частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України/.
А згідно з частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що позивач є особою похилого віку, пенсіонером, який в силу соціальних обставин був користувачем житлової субсидії (до прийняття відповідачем протиправного рішення), та зважаючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо призначення житлової субсидії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради (вул. А.Кукоби, 39, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 03195300) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 08 серпня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради поновити надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) раніше призначеної житлової субсидії з 01 травня 2018 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради (код ЄДРПОУ 03195300) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 09 червня 2019 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко