09 липня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1770/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
20 травня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради /надалі також відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2019 №406 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земель ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 )"; зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земель ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що причиною для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідачем вказано те, що на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 знаходяться майнові паї громадян. Позивачем зазначено, що спірна земельна ділянка перебуває в комунальній власності Глобинської міської ради, що підтверджується відомостями публічної кадастрової карти, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Позивач наголошує на тому, що відмова Глобинської міської ради у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою прийнята з підстав, не зазначених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, що містить виключний перелік підстав, які можуть слугувати причиною відмови у наданні відповідного дозволу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1770/19, розгляд справи вирішено проводити одноособовим складом суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, витребувано докази.
07 червня 2019 року до суду від Глобинської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян. Вважає, що відповідачем прийнято правильне по суті рішення, яке відповідало на момент його прийняття вимогам закону.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у задоволенні клопотання адвоката Голубенка В.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу із самостійними вимогами щодо предмета спору - відмовлено.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
11 березня 2019 року позивач звернулася до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за межами населеного пункту.
28 березня 2019 року Глобинська міська рада, розглянувши заяву ОСОБА_1 на сорок шостій сесії першого скликання, керуючись Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про землеустрій", прийняла рішення №406 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування Глобинська міська рада, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у приватну власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 )", яким відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян /а.с. 14/.
Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням Глобинської міської ради порушені її права, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно із пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертаючись до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, зокрема, надав до них графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера.
Таким чином, позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується відповідачем.
За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною 7 згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про Державний земельний кадастр", кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр", кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об'єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим).
Частиною 5 статті 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: 1) номери кадастрових зон і кварталів; 2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); 3) площу кадастрових зон і кварталів; 4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).
Пунктами 46-48 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об'єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з кадастрової карти (плану) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7. Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об'єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).
Таким чином, основою землеустрою в Україні є дані Державного земельного кадастру, до якого вносяться відомості про всі без виключення землі.
Ведення Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 наведеного Положення здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.
А відтак, графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру.
Як зазначалося судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При дослідженні оскаржуваного рішення відповідача від 28 березня 2019 року №406 встановлено, що в ньому відсутні посилання на будь-які підстави, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Зі змісту вказаного рішення судом встановлено, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через те, що на даній земельній ділянці начебто знаходяться майнові паї громадян.
На підтвердження цього відповідачем додані копії свідоцтв про право на майнові паї, виданих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , витягу із протоколу загальних зборів пайовиків ПСПОВ "Колос" Глобинського району, проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець".
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що на спірній земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , а саме полі № V (сад колективної власності ПСПОВ "Колос"), знаходяться майнові паї громадян.
З приводу цього твердження суд зазначає наступне.
По-перше, з матеріалів справи, а саме з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 38,1713 га, цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), віднесена до комунальної власності Глобинської міської ради /а.с. 16/.
Відповідна інформація міститься в наданих позивачем до заяви графічних матеріалах /а.с. 15/.
Підтвердженням того, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 передана у комунальну власність Глобинської міської ради, є копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 131343152), а також наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2018 № 3972-СГ, рішення 36 сесії 1-го скликання Глобинської міської ради від 20.06.2018 №493 "Про затвердження Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність".
Твердження про те, що саме обрана позивачем земельна ділянка розміром 2 га є майновим паєм будь-якої іншої особи, відповідачем не доведено.
Водночас суд зауважує, що згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Однак суду не надано відомостей про прийняття міською радою рішень щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), відомостей про затвердження документації із землеустрою у встановленому законом порядку щодо майнових паїв, не підтверджено факту виділення паїв в натурі, та проведення державної реєстрації прав власності третіх осіб на спірну земельну ділянку.
З огляду на такі обставини, у суду немає достатніх підстав вважати, що спірна земельна ділянка площею 2,0 га є обтяженою правами будь-яких третіх осіб.
Крім того, суд зазначає, що сам факт надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи користування не є безумовною підставою для позитивного вирішення питання про надання такої земельної ділянки у власність.
Отже, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у надані позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є безпідставним та необґрунтованим, і як наслідок, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене та у зв'язку із задоволенням адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради (ідентифікаційний код 22547673, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Глобинської міської ради (ідентифікаційний код 22547673, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Глобинської міської ради від 28 березня 2019 року №406 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування Глобинська міська рада, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у приватну власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 )".
Зобов'язати Глобинську міську раду (ідентифікаційний код 22547673, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 ) з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради (ідентифікаційний код 22547673, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя К.І. Клочко