Справа № 560/1353/19
іменем України
02 липня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача Горобчишина С.В. та Василенка А.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2019/001217/2 від 22 березня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400030/2019/01315 від 22 березня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 березня 2019 року придбав у нерезидента, громадянина Італії ОСОБА_4 , транспортний засіб - легковий автомобіль марки "Mersedes Benz CLA 200D", 2018 року випуску, який був в експлуатації та вартість якого становить 10 000,00 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу вживаного автомобіля від 13 березня 2019 року.
Позивач вказує, що на підтвердження дійсності вказаної вартості транспортного засобу замовив експертне дослідження транспортного засобу. Згідно експертного дослідження транспортного засобу від 21 березня 2019 року № 280/19 вартість автомобіля становила 9 943,80 євро.
Зазначає, що 22 березня 2019 року декларантом ТОВ "Поділля Брок Сервіс" подано до Хмельницької митниці ДФС декларацію UA400030/2019/013136 в якій митна вартість транспортного засобу була визначена саме за ціною договору в розмірі 10 000 євро.
Окрім цього, позивач вказує, що при здійсненні митного оформлення автомобіля, на вимогу митного органу, також були надані і інші документи, які підтверджували заявлену митну вартість транспортного засобу, зокрема, рахунок фактуру від 08 березня 2019 року, авторанспортну накладну від 13 березня 2019 року, акт проведення огляду від 14 березня 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16 січня 2018 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21 березня 2019 року, копію митної декларації країни відправлення від 13 березня 2019 року та інші документи.
Однак, митний орган у зв'язку із неподанням до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п. 3 ст. 53 МК України, відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв рішення про коригування митної вартості № UА400000/2019/001217/2 від 22 березня 2019 року та картку відмови № UА400030/2019/01315 від 22 березня 2019 року, відповідно до яких, застосовуючи резервний метод, визначив митну вартість імпортованого автомобіля у розмірі 22 310,00 євро.
Позивач вважає рішення митниці про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 07 травня 2019 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
23 травня 2019 року від представників відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказують, що за результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої Декларантом вартості транспортного засобу, вартості ідентичних товарів встановлено, що документи, які подані до митного оформлення, містять розбіжності в частині вартості автомобіля.
В зв'язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля та з метою відпрацювання згенерованих профілів ризику, Декларанту було надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару.
Представники відповідача також вказують, що інформація щодо підстав надання додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України, доводилась до Декларанта під час проведення консультації, про що свідчить запис у електронному повідомленні декларанту "консультацію проведено". У наданій відповіді від 22 березня 2019 року Декларант не заперечував щодо того, що консультація була проведена. Відповідно до частини 6 статті 53 МК України, на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Проте такої вимоги від Декларанта до Митниці не надходило.
У відповідь на повідомлення Митниці Декларантом було надіслано документи відношення яких до позивача ідентифікувати не виявлялося можливим. Банківських платіжних документів, що стосуються здійснення оплати за транспортний засіб, Митниці надано не було.
Таким чином, представники відповідача вважають, що оскільки Декларантом не були надані документи, які могли спростувати виявлені розбіжності чи підтвердити достовірність заявленої фактурної вартості, відповідно до частини 6 статті 54 МК України, Хмельницькою митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості від 22 березня 2019 року № UА400000/2019/001217/2.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивач скористався передбаченим МК України правом на випуск вказаного автомобіля у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Випуск у вільний обіг вищезазначеного автомобіля здійснено 25 березня 2019 року за митною декларацією №UА400030/2019/013231 відповідно до частини 7 статті 55 МК України (під гарантійні зобов'язання) за вартістю, визначеною вищевказаним рішенням про коригування митної вартості.
Однак, станом на теперішній час ні позивач, ні Декларант не звертались до Митниці та не надали Митниці жодних документів для підтвердження митної вартості відповідно до частини 8 статті 55 МК України.
Враховуючи викладене, Митницею оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2019 року № UА400030/2019/01315, в якій були роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення. Це, зокрема, необхідність задекларувати визначену в Рішенні про коригування митної вартості від 22 березня 2019 року №UА400000/2019/001217/2 вартість транспортного засобу.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що 22 березня 2019 року, уповноваженою особою позивача згідно договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 04 березня 2019 року № 144/2019 ОСОБА_5 (далі - Декларант), від імені позивача було подано на митний пост "Хмельницький - центральний" митну декларацію UA400030/2019/013136 для здійснення митного оформлення автомобіля: марки - MERCEDES-BENZ; модель - CLA 200D; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; призначення - пасажирський (для перевезення людей); тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів - 2143 см.куб., потужність - 100 кВт; бувший у використанні; календарний рік виготовлення - 2018; модельний рік виготовлення - 2018; наявні ознаки перебування автомобіля у ДТП: пошкодження деформовано ліву частину кузова, фара ліва, крило праве і ліве, двері праві і ліві, фара ліва, ущільнювач дверей правих і лівих, скло дверей праве і ліве, корпус дзеркала правий, ніжка дзеркала права, лампа повороту права передня, двері задні ліві, двері задні праві, ущільнювач дверей задніх лівих і задніх правих, поріг зовнішній лівий, облицювання порога лівого, бампер задній, панель права вихлопної труби задня, підкладка заднього скла, боковина задня ліва, підкрилок задній лівий, амортизатор правий передній, диск колеса передній лівий, диск колеса передній правий, диск колеса задній лівий, клей к-т заднього скла; торговельна марка - "MERCEDES-BENZ"; виробник - "DAIMLER AG" Німеччина (DЕ), який надійшов з Італії.
Вартість товару згідно рахунку-фактури від 08 березня 2019 б/н становить 10000 Євро. Митна вартість відповідала вказаній у рахунку-фактурі ціні транспортного засобу з додаванням витрат на транспортування в розмірі 72,74 євро та витрат на страхування в розмірі 100 євро.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, а саме:
згідно рахунку-фактури від 08 березня 2019 року б/н вищезазначений автомобіль продано за ціною 10000 Євро, тоді як згідно копії митної декларації країни відправлення від 13 березня 2019 року № 19ITQ3J010011846E2 вартість даного автомобіля складає 10100 Євро;
згідно вказаного рахунку-фактури оплата за автомобіль здійснена частинами 04 березня 2019 року та 05 березня 2019 року. При цьому, до митного оформлення не було надано банківських платіжних документів, що стосуються оплати за цей транспортний засіб (у графі 44 МД відсутній документ за кодом 3001 "банківський платіжний документ, що стосується товару" відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" із змінами).
Також, за результатом перевірки вартості продажу ідентичних моделей автомобілів виявлено ризик заявлення недостовірної фактурної вартості транспортного засобу (відповідно до частини 4 статті 368 МК України).
Крім цього, перелік пошкоджень транспортного засобу, вказаний в графі 31 МД від 22 березня 2019 року № UА400030/2019/013136, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 14 березня 2019 року № UА305060/2019/003507, в висновку експерта від 21 березня 2019 року № 280/19 є відмінним, а саме у висновку експерта від 21 березня 2019 року № 280/19, поданого Декларантом разом із документами для розмитнення, значно збільшено перелік пошкоджень автомобіля.
До того ж, Декларантом не було надано додаток №6, а саме фотографічну документацію вказану в Договорі купівлі-продажу вживаного автомобіля.
У декларації поданій під час перетину кордону було зазначено у графі 14 (додаткова інформація про подані документи) дати поданих документів за 16 січня 2018 року та 21 лютого 2019 року, однак жодних документів з вказаними датами для розмитнення автомобіля надано не було.
У зв'язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля та з метою відпрацювання згенерованих профілів ризику, Декларанту було надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару.
У відповідь на повідомлення Митниці, Декларантом 22 березня 2019 року надіслано: дві фотографії з екрану телефону, які містять інформацію щодо відправлення SWIFT- переказу, зокрема 4533,04 та 4533,04 Євро (4533,04+4533,04=9066,12) та виписку з бухгалтерської документації на іноземній мові, яка містить інформацію щодо дат та сум грошових коштів.
22 березня 2019 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості від 22 березня 2019 року №UА400000/2019/001217/2, згідно якого скориговано митну вартість автомобіля на рівні 22310 Євро, а також оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2019 року №UA400030/2019/01315, в якій були роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.
25 березня 2019 року Декларантом подано митну декларацію № UА400030/2019/013231 відповідно до частини 7 статті 55 МК України (під гарантійні зобов'язання) (відстрочення платежів згідно графи 48 цієї МД до 23 червня 2019 року) за вартістю, визначеною вищевказаним рішенням про коригування митної вартості.
Однак в подальшому ні Декларант ні позивач не звертались до Митниці з приводу надання Митниці документів для підтвердження митної вартості відповідно до частини 8 статті 55 МК України. При цьому, непогоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Розділом ХІІ Митного кодексу України (далі - МК України) врегульовано умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 МК України, громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
Згідно зі ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Статтею 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно зі ст. 266 МК України, декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.
У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
У ході судового розгляду та дослідження доказів по справі, суд встановив, що митну декларацію та документи для митного оформлення вказаного автомобіля подавав не особисто позивач, а уповноважена ним особа - ОСОБА_5 відповідно до договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 04 березня 2019 року № 144/2019.
Документи, подані до митного оформлення автомобіля марки - MERCEDES-BENZ; модель - CLA 200D; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 містили розбіжності, а саме:
згідно рахунку-фактури від 08 березня 2019 року б/н вищезазначений автомобіль продано за ціною 10000 Євро, тоді як згідно копії митної декларації країни відправлення від 13 березня 2019 року № 19ITQ3J010011846E2 вартість даного автомобіля складає 10100 Євро;
згідно вказаного рахунку-фактури оплата за автомобіль здійснена частинами 04 березня 2019 року та 05 березня 2019 року. При цьому, до митного оформлення не було надано банківських платіжних документів, що стосуються оплати за цей транспортний засіб (у графі 44 МД відсутній документ за кодом 3001 "банківський платіжний документ, що стосується товару" ;
за результатом перевірки вартості продажу ідентичних моделей автомобілів виявлено ризик заявлення недостовірної фактурної вартості транспортного засобу (відповідно до частини 4 статті 368 МК України);
відмінність переліку пошкоджень транспортного засобу, вказаних у графі 31 МД від 22 березня 2019 року № UА400030/2019/013136, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 14 березня 2019 року № UА305060/2019/003507 та висновку експерта від 21 березня 2019 року № 280/19.
При цьому, в ході дослідження поданих документів, встановлено, що пошкодження у графі 31 МД від 22 березня 2019 року № UА400030/2019/013136 та акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 14 березня 2019 року № UА305060/2019/003507 вказані у значно меншій кількості, ніж пошкодження заявлені у висновку експерта від 21 березня 2019 року № 280/19, який вже безпосередньо було подано Декларантом до митниці для здійснення митного оформлення.
В Договорі купівлі-продажу вживаного автомобіля вказано, що автомобіль постраждав в ДТП, що підтверджується фотографічною документацією, яка додається (док. №6).
Однак, вказаний додаток разом із фотографічною документацією митному органу надано не було, що у свою чергу викликало сумнів відповідача стосовно відповідності автомобіля вказаного у Договорі та автомобіля представленого до митного оформлення.
У декларації поданій під час перетину кордону було зазначено у графі 14 (додаткова інформація про подані документи) дати поданих документів 16 січня 2018 року та 21 лютого 2019 року, однак жодних документів з вказаними датами для розмитнення автомобіля надано не було, при цьому, усі документи подані Декларантом вказують на те, що всі дії з придбання доставки та оплати автомобіля відбувалися у березні 2019 року.
Відтак, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів.
Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018, справа №809/1260/17.
Зазначені вище розбіжності дали підстави для виникнення у Митниці сумніву стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами ч. 3 статті 53 МК України, відповідач направив Декларанту електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи для підтвердження вартості товару.
У відповідь на вказане повідомлення Декларантом було направлено Митниці два скріни, які містять інформацію щодо відправлення SWIFT- переказів від 04 березня 2019 року на суму 4533,04 Євро та від 05 березня 2019 року на суму 4533,08 Євро.
При цьому, суми є більшими за 9000 Євро, як вказував позивач, зокрема 4533,04 та 4533,08 Євро (4533,04+4533,08=9066,12);
Декларантом також було надано, виписку з бухгалтерської документації на іноземній мові (без офіційного перекладу на українську мову відповідно до ст. 254 МК України), яка містить інформацію щодо дат та сум грошових коштів, проте ідентифікувати, що дана виписка стосується вищезазначеного автомобіля, чи те, що вона має відношення до позивача (на чиє ім'я відкритий рахунок) неможливо. Банківських платіжних документів, що стосуються здійснення оплати за транспортний засіб, Митниці надано не було.
Крім цього, інформація щодо підстав надання додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України, доводилась до Декларанта під час проведення консультації, про що свідчить запис у електронному повідомленні декларанту "консультацію проведено". У наданій відповіді від 22 березня 2019 року Декларант не заперечував щодо того, що консультація була проведена.
У ході судового розгляду суд також встановив, що позивач скористався передбаченим МК України правом на випуск вказаного автомобіля у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Випуск у вільний обіг вищезазначеного автомобіля здійснено 25 березня 2019 року за митною декларацією №UА400030/2019/013231 відповідно до частини 7 статті 55 МК України (під гарантійні зобов'язання) за вартістю, визначеною вищевказаним рішенням про коригування митної вартості.
Відповідно до частини 8 статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Разом з тим, на момент розгляду даної справи позивач або декларант не зверталися до Митниці та жодних документів, які могли спростувати виявлені розбіжності чи підтвердити достовірність заявленої фактурної вартості не надали, а саме:
докази в обґрунтування розбіжностей у вартості автомобіля вказаною у рахунку-фактурі від 08 березня 2019 року б/н та митній декларації країни відправлення від 13 березня 2019 року № 19ITQ3J010011846E2;
докази в обґрунтування встановлених розбіжностей щодо пошкоджень зазначених у графі 31 МД від 22 березня 2019 року № UА400030/2019/013136, акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 14 березня 2019 року № UА305060/2019/003507 та висновку експерта від 21 березня 2019 року № 280/19;
не надано також і фотографічної документації, яка вказана в оговорі купівлі-продажу вживаного автомобіля постраждалого в ДТП (док. №6);
пояснень з приводу вказаних у декларації поданій під час перетину кордону у графі 14 (додаткова інформація про подані документи) документів із датами від 16 січня 2018 року та 21 лютого 2019 року.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, можна дійти висновку про те, що сумніви митниці є обґрунтованими, оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (із змінами), визначений порядок оформлення картки відмови (розділ VII Порядку).
Частиною 2 ст. 256 МК України та пунктом 7.2 Порядку № 631 передбачено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Враховуючи вищевикладене, Митницею оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2019 року № UA400030/2019/01315, в якій були роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.
Встановлені судом обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, оскільки у поданих документах є значна кількість розбіжностей, що у свою чергу давало відповідача усі підстави для відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Водночас, позивач був повідомлений про необхідність надати додаткові документи з метою спростування виявлених розбіжності чи підтвердити достовірність заявленої фактурної вартості автомобіля, однак жодних з вказаних дій позивач не вчиняв, що прямо вказує на правомірність дій митного органу в розрізі прийняття оскаржених рішень.
В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Встановлені судом обставини свідчать про правомірність дій Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України щодо прийняття оскаржених рішень, оскільки, як об'єктивно підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, Декларантом не було спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, та не надано жодних із зазначених митницею документів.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що спростовують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 липня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Хмельницька митниця ДФС ГУ ДФС у Хмельницькій області (вул. Пілотська, 2, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39423132)
Головуючий суддя П.І. Салюк