про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1371/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом приватного підприємства "Херсонтранснафта" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 795678/40755257 від 14.06.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 15.05.2018 р.;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15.05.2018 р. на суму 55720,02 грн., яка складена ПП "Херсонтранснафта" та направлена 29.05.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 14.06.2018 року комісією ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення №795678/40755257, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 15.05.2018.
На зазначене рішення Комісії позивачем 21.08.2018 подано скаргу, яку рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 30.08.2018 №28031/4075525/2 залишено без задоволення на підставі п. 3 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймаються рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
Таким чином, суддя зазначає, що позивач скористався правом на оскарження та отримав рішення комісії з розгляду скарг 30.08.2018, однак до суду звернувся з адміністративним позов лише 08.07.2019 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною четвертою статті 122 КАС України.
Суддя не погоджується з позицією позивача щодо необхідності застосування ст. 102 Податкового кодексу України, нормами якої встановлено строк позовної давності тривалістю 1095 днів.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно з приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI).
Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачає встановлення станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921 грн.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Позивач на підтвердження сплати судового збору надав квитанцію від 20.05.2019 р. № 1-3686К на суму 1921,00 грн.
Однак, згідно даних програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" вказана квитанція від 20.05.2019 р. № 1-3686К на суму 1921,00 грн. була додана ПП "Херсонтранснафта" при зверненні до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 540/1140/19.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 540/1140/19 позовну заяву ПП "Херсонтранснафта" повернуто позивачу. При цьому, повернуто і судовий збір у сумі 1921,00 грн., сплачений відповідно до квитанції від 20.05.2019 року № 1-3686К.
Квитанція від 20.05.2019 року № 1-3686К на суму 1921,00 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання ПП "Херсонтранснафта" адміністративного позову в адміністративній справі № 540/1140/19 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання позову в адміністративній справі № 540/1371/19.
Таким чином, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, вказати підстави для поновлення строку та надати документ про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1371/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Варняк С.О.