Справа № 274/3054/19
Провадження № 2/0274/1764/19
"08" липня 2019 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання між ними шлюбу відповідач відмовився в добровільному порядку регулярно надавати кошти на утримання сина, а їй одній важко забезпечити дитину матеріально.
У судове засідання сторони не з'явилися. Спрямували кожен до суду заяви, у яких позивачка позов підтримала, відповідач позов визнав. Крім того, відповідач вказав, що добровільно сплатив 4 000,00 грн. аліментів, позивачка не заперечила проти зарахування вказаної суми в рахунок платежів по стягненню аліментів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши докази, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.04.2019 р. (а.с. 4, 7).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 3).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За положеннями статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо утримання батьком дитини, наявні підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання сина.
Частиною 1 ст.184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивачка просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ч. 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач позов про стягнення з нього аліментів визнав повністю, таке визнання позову відповідає закону, суд стягує аліменти в розмірі 2 000,00 грн. щомісяця, як того просить позивачка. При цьому суд зараховує добровільно сплачені відповідачем, за період з дня подачі позову ОСОБА_1 до дня ухвалення рішення - 4000 гривень аліментів.
Зважаючи на те, що відповідачем добровільно сплачено позивачці 4 000,00 грн. підстави для звернення рішення до негайного виконання відсутні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп., оскільки позивачки від сплати звільнена судового збору звільнена.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 2 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.05.2019, до повноліття сина, зарахувавши в рахунок майбутніх платежів 4000 гривень добровільно сплачених аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.Ю. Хуторна