Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 754/9669/16-ц
Провадження № 2/273/198/19
08 липня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., з участю прелставника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Бояринцева О.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -
29 липня 2016 року ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просив постановити рішення про стягнення із відповідачів солідарно на його користь заборгованості по кредитному договору № K3JWGK15005886 від 11.05.2007 року , всього в розмірі 53655,25 доларів США , що за курсом 24,85 грн. НБУ складає 1333332 грн. 96 коп. та понесених судових витрат по справі.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 11.05.2007 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № K3JWGK15005886, згідно якого банк надав останній кредит у розмірі 38128,75 доларів США на термін до 11.05.2033 року , а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку , встановлених кредитним договором.
Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості .
Станом на 30.06.2016 року заборгованість становить всього 141686,20 доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом 28582,95 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25072,30 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 5346,28 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 75034,61 доларів США.
Однак, позивач вимагає від боржника частину суми заборгованості, яка становить 53655,25 доларів США, що за курсом 24,85 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.06.2016 року складає 1333332,96грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 28582,95 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25072,30 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язання за договором № K3JWGK15005886 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Відповідно до вимог ст.ст.610,554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Відповідно до умов договору поруки , а саме п. 5 позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов”язань за вищевказаним кредитним договором . Згідно п. 6 договору поруки поручитель зобов”язаний виконати зобов”язання , зазначені у письмовій формі кредитора протягом 5 календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред”явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов”язання , залишена без задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 Я.І. надав до суду відзив ( Т. 1 а.с. 184-191) та письмову заяву про застосування строків позовної давності ( Т. 1 а.с. 192-198), в яких зазначив, що ОСОБА_2 не погоджується з вимогами позивача, вважає їх безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав. 20.02.2012 року позивач направив на адресу ОСОБА_2 претензію, у якій він вимагав від ОСОБА_2 повернути суму кредиту у повному обсязі, а також проценти, комісію та штрафні санкцій в 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги. Останній платіж ОСОБА_2 за кредитним договором здійснено 19.11.2008 року у сумі 271,34 дол. США сплата за процентами, а також 58,66 дол. США сплата комісії. Тобто, вже з наступного місяця, а саме: з грудня 2008 року, позивач знав про порушення своїх прав щодо отримання кожного окремого платежу та мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав та просити суд стягнути такий платіж. Після цього, при кожній наступній несплаті платежів позивач також знав про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду для стягнення кожного окремого наступного платежу
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості лише 29.07.2016 року, тобто після спливу строку позовної давності навіть щодо останнього щомісячного платежу як щодо суми кредиту, так і щодо процентів за користування кредитом, остання дата нарахування яких визначається датою, коли настав останній день 30-ти денного строку з моменту отримання Ковальчук Л ОСОБА_5 вимоги про дострокове повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом.
Щодо пропущення строку позовної давності для стягнення платежів, сплата яких була передбачена протягом строку кредитування до 11.05.2033 року, то представник відповідача зазначає, що в даному випадку позивач пред'явив до ОСОБА_2 вимогу про повне дострокове погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом, чим змінив строк виконання зобов'язання по сплаті платежів, сплата яких була передбачена з березня 2012 року по 11.05.2033 року, та визначив строк сплати таких платежів у березні 2012 року. У зв'язку з цим був змінений момент початку перебігу строку позовної давності для стягнення платежів, сплата яких була передбачена з березня 2012 року по 11.05.2033 року. Тобто, строк позовної давності для стягнення таких платежів почався з квітня 2012 року.
Враховуючи правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 16.05.2018 року по справі №520/13078/15-ц та Верховного Суду України від 09.11.2016 року по справі №6-2251цс16 та те, що в даному випадку строк позовної давності щодо стягнення позивачем з ОСОБА_2 суми кредиту та процентів за користування кредитом на підставі кредитного договору сплив, представник позивача просить відмовити у задоволені позову про стягнення заборгованості у розмірі 53 655,25 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 28 582,95 дол. США та заборгованість по процентам за користування кредитом - 25 072,30 дол. США.
Також представник відповідача у відзиві зазначає, що позивачем не було додано до позовної заяви розрахунок заборгованості. Замість розрахунку заборгованості позивачем було додано графік погашення заборгованості по кредиту, нарахування відсотків за користування кредитом та комісії. У розрахунку повинні бути зазначені конкретні суми боргу за конкретний період, порядок нарахування кожної окремої суми боргу. В даному випадку такий розрахунок не було надано.
Також, в забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 11.05.2007 року між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку передано житловий будинок і земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 20.09.2012 року по справі №1028/302/12 позовні вимоги позивача задоволені частково, у рахунок стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором у сумі 63 619, 74 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору від 11.05.2007 року: жилий будинок загальною площею 61,10 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання позивачу права укласти від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу предмета іпотеки будь-яким способом з покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та вчинення інших дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.12.2012 року. На підставі цього рішення суду позивач має можливість задовольнити свої вимоги за кредитним договором. Тому, звертаючись у 2016 році із позовною заявою до Баранівського районного суду Житомирської області про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , позивач намагається повторно стягнути заборгованість за тими самими зобов'язаннями по тому самому кредитному договору.
Враховуючи вищезазначене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 у розмірі 53 655,25 дол. США, що складає 1 333 332,96 грн. ( Т. 1 а.с. 184-191) .
02.05.2019 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що оскільки кредитний договір № K3JWGK15005886 від 11.05.2007 року укладений в письмовій формі, то і всі зміни вчиняються у письмовій формі. Вказані зміни повинні бути оформленні додатковою угодою та засвідчені підписами сторін. Однак між сторонами не укладалися додаткові угоди щодо зміни строку виконання зобов'язань, а тому строк повернення повернення кредитних коштів встановлено до 11.05.2033 року.
Щодо правомірності нарахування відсотків представник позивача зазначає, що згідно з умовами договору сторони погодили, що відсотки нараховуються на фактичний залишок заборгованості за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, а тому з урахуванням правових позицій ВС України та постанов ВП ВС сторони погодили сплату відсотків до повного повернення суми кредиту.
Щодо строків позовної давності представник зазначає, що згідно умов договору строк виконання зобов'язань спливає 11.05.2033 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідачів 29.07.2016 року - до спливу строку позовної давності. Тому строк позовної давності дотримано.
Щодо наданого банком розрахунку заборгованості, то представник позивача зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом та відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Тому вони надають виписку з банківського рахунку, яка містить інформацію про рух коштів відповідача ОСОБА_2 та є первинним бухгалтерським документом .
Твердження ОСОБА_2 про подвійне стягнення не відповідає вимогам закону, так як представник ОСОБА_2 не врахував, що за змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.
Враховуючи викладене представник позивача просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
У додаткових поясненнях ( Т. 2 а.с. 5-9) представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог із-за спливу позовної давності.
В судовому засіданні представник позивача Ковальчук А ОСОБА_6 В. позовні вимоги підтримав повністю із підстав, зазначених у позові, також він просить суд відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.
Представник відповідача Ковальчук ОСОБА_7 .С. Бояринцев О.А в судовому засіданні позовних вимог не визнав , просить суд постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог із-за спливу строку позовної давності із підстав, які ним зазначені у додаткових письмових поясненнях.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився і не повідомив про причину неявки , про час та місце розгляду справи він повідомлений належно, на підставі частин 6, 7 п. 2 ст. 128 ЦПК України ,так як судова повістка про виклик, незважаючи на те, що вона повернулась до суду із довідкою пошти щодо причини повернення - інші причини, що не дали змоги виконати обов”язок щодо пересилання поштового відправлення , направлялась відповідачу за місцем його реєстрації в АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання УДМС України в Житомирській області від 26.12.2016 року ( Т. 1 а.с. 71)
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного .
Судом встановлено, що 11.05.2007 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № K3JWGK15005886, згідно якого банк надав останній кредит у розмірі 38128,75 доларів США , а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку , встановлених кредитним договором ( Т. 1 а.с. 12-14) .
Також судом встановлено , що на даний час позивач має нову назву - акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” , яке є правонаступником усіх прав та обов”язків ПАТ КБ "Приватбанк".
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач ОСОБА_2 частково здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку і строки, а саме: 2007 року по 2008 рік, що має відображення у виписці по кредитном договору № K3JWGK15005886, від 11.05.2007 року ( а.с. 222-226 ).
Згідно копії договору поруки від 11.05.2007 року поручителем по кредитному договору є ОСОБА_3 ( Т. 1 а.с. 16 ).
У відповідності до розрахунку позивача станом на 30.06.2016 року загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором від 11.05.2007 року складає 141686, 20 доларів США , в тому числі заборгованість за кредитом - 28582,95 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25072,30 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 5346,28 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 75034,61 доларів США. ( Т. 1 а.с. 4-7) Вказана сума заборгованості відповідачами та представником відповідача не оспорюється.
За пунктом 7.1 цього кредитного договору погашення за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється щомісяця в період з 11 по 15 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку кошти ( щомісячний платіж) у сумі 329,43 доларів США для погашення заборгованості , що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. ( Т. 1 а.с.14).
Крім цього, згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 20.09.2012 року по справі № 1028/302 /12 позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволені частково, у рахунок стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором від 11.05.2007 року в сумі 63 619, 74 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок. Рішення суду набрало законної сили і в подальшому було виконано.
При вирішенні справи суд враховує правовий висновок , викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 202/26885/13-ц, а саме.
У пп. а) 2.3.3. п. 2.3. кредитного договору, який укладено між сторонами передбачено , що у разі порушення позивачальником зобов"язань , передбачених умовами даного договору , у тому числі при порушенні цільового використання коштів банк на власний розсуд має право :
змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту , сплати винагороди , комісії та відсотків за його користування , виконання інших зобов"язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення ( Т. 1 а.с. 12 на звороті) .
З вищевказаного рішення Яготинського районного суду Київської області від 20.09.2012 року вбачається , що у рахунок стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором від 11.05.2007 року в сумі 63 619, 74 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, тобто банк вже реалізував своє право вимагати дострокового повернення суми кредиту , що залишилась несплаченою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку .
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов"язання щодо строку дії договору , періодичності платежів , порядку сплати процентів за користування кредитом . Заява позичальника не містить умов щодо сплати процентів та інших платежів після закінчення дії договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша ст. 530 ЦК України).
За змістом частини третьої ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України).
Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Судом було встановлено, що із позовом позивач звернувся до суду 29.07.2016 року ( Т. 1 а.с. 2) , тобто із пропуском трьохрічного строку , так як своїми діями ( про які було зазначено вище) позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов"язання щодо строку дії договору , періодичності платежів , порядку сплати процентів за користування кредитом ( подавши 03.05.2012 року позов до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по цьому ж кредитному договору від 11.05.2007 року , судом винесено рішення за даним позовом 20.09.2012 року ) .
Вказані обставини у своїй сукупності вказують на те, що трьохрічний строк позовної давності сплив, представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності , що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Встановлені судом обставини відповідають правовому висновку , викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 202/26885/13-ц, про що зазначено вище.
Крім того, суд вважає, що відсутні підстави для обрахування початку перебігу строку позовної давності з 26.03.2012 року, про що зазначає представник відповідача, так як відустні докази про конкретну дату отримання ОСОБА_2 . письмового повідомлення від 13.02.2012 року із вимогою про повернення кредиту в повному обсязі, а доказування у відповідності до приписів частини 6 ст. 81 ЦПК України не може грунтуватись на припущеннях .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 17,81,83,89, 128, 141, 247, 258-259, 263 -268 , 417 ЦПК України, ст.ст. 253, 254, 256, 257, 261, 266, 267, 530, 610, 1054ЦК України, суд,-
В задоволені позову акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору № K3JWGK15005886 від 11.05.2007 року , всього в розмірі 53655,25 доларів США , відмовити за спливом строку позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи , якому рішення суду не було вручено у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду .
Суддя: О.П.Михалюк