Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/788/19
Провадження № 3/273/554/19
08 липня 2019 року суддя Баранівського районного суду Новицький Є. А. , розглянувши матеріали, які надійшли від Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 29.04.2019 о 22.30 год в с. Острожок по вул.. Центральній керував автомобілем ВАЗ 2101 з державними номерними знаками НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія було проведено у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер».
Мищик В.В ОСОБА_2 до суду не зявився, поштові конверти з викликом суду повернулися з відміткою «Через незапит».
Судові повістки направлялися за адресою вказаною у протоколі та у особистих письмових поясненнях ОСОБА_1 з урахуванням відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області.
Із зазначеного вище вбачається, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом. Однак незважаючи на викладене, у судові засідання не зявлявся, будь-яких заяв та клопотань не надавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які повязані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вказані обставини свідчать про ухилення правопорушника від отримання поштової кореспонденції з метою уникнення належної адміністративної відповідальності.
Аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання ОСОБА_1 про що його було повідомлено, про розгляд відносно нього даної справи та доставлено за адресою, яку він сказав при складанні протоколу та написанні особистих пояснень, повідомлення про необхідність з'явитися на пошту для отримання судової повістки, яку він не забрав з пошти, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимогист.268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення притягуваного про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленихст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причини неявки притягуваного у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що відповідає приписам ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, показами приладу «Драгер».
Згідно п.п. «а» п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 р. № 1306 2.9. водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що санкція статті не передбачає альтернативних видів покарання, суд приходить до висновку про необхідність накладення стягнення у межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23,33,34,130 ч. 1,283,284 КУпАП України,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу:21081300: ОБ (серія протоколу); №004682 (номер протоколу), р/р: 31111149006001, код: 37976485, МФО: 899998, банк отримувача: ГУК у Житомирській області)
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. (Реквізити для сплати судового збору: ККДБ 22030101, рахунок НОМЕР_2 , назва рахунку- судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва отримувача: УК у Баран.р-н/Баранівський р-н/22030101), код отримувача: 37573026, МФО 899998 Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя: Є.А. Новицький