Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Рішення від 09.07.2019 по справі 910/4207/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/4207/19

За позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю “Крейн Енерджі”

про стягнення 24 192,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “Укрпошта” звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Айбокс Банк” про стягнення 24192,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача (гаранта) сплатити гарантійний платіж за вказаною банківською гарантією № 4004-0718/TLN5.1v від 18.07.2018.

Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.04.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 09.04.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Крім того, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл Нафтохімія " (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, кім. 413; код 41829696); зобов"язано позивача протягом двох днів з дати отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази чого надати суду.

Протягом встановленого судом періоду, в порушення вимог ухвали суду, позивач не надав суду доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі.

Суд відзначає, що 15.05.2019 було змінено повне найменування третьої особи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл Нафтохімія" на Товариство з обмеженою відповідальністю “Крейн Енерджі”, в зв'язку з чим третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю “Крейн Енерджі”.

15.05.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що вимога про сплату банківської гарантії не була підписана з боку позивача електронним цифровим підписом.

20.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

03.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження для забезпечення права на справедливий судовий розгляд. Клопотання обгунтоване тим, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження неможливо здійснити весь обсяг необхідних процесуальних дій для прийняття об'єктивного та справедливого рішення. Відповідач вказує, що при розгляді справи в спрощеному позовному провадженні неможливо вчинити певні процесуальні дії, зокрема витребувати докази, надати пояснення, всебічного дослідити докази та призначити експертизу.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 18.06.2019 заяву Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження було залишено без задоволення, оскільки, ціна позову становить 24192,00 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (малозначна справа), суду вбачає пріоритетним для даної справи її швидкий розгляд, і не вбачає складності справи чи доцільності розглядати її у порядку загального позовного провадження. Крім того, відповідач не зазначив обґрунтованих обставин, для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

25.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли докази направлення позовної заяви з додатками третій особі.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Техойл Нафтохімія” (після зміни найменування товариство з обмеженою відповідальністю “Крейн Енерджі”) (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Укрпошта” (покупець) було укладено Договір поставки № 250718-02/197 Пс (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця газове паливо (газ для автомобілів пропан і бутан скраплені (СПБТ) через мережу автозаправних комплексів і станцій (далі - АЗК)), згідно коду ДК 021:2015 - 09120000-6 газове паливо (газ для автомобілів пропан і бутан скраплені (СПБТ) через АЗК) для потреб Луганської дирекції ПАТ “Укрпошта” (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах цього договору.

Найменування товару (асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна), наведені у Додатку № 1 до цього Договору (Технічна специфікація), який є невід'ємною часиною Договору (п. 1.3 Договору).

Пунктом 3.1 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 12.10.2018 визначено, що ціна цього договору складає: без ПДВ (без урахування непрямих податків та зборів) 403143,30 грн., ПДВ 80628,66 грн., ціна з урахуванням ПДВ та з урахуванням всіх прямих податків та зборів складає 483771,96 грн.

До ціни товару включено всі податки, збори, необхідні платежі, що сплачуються або мають бути сплачені згідно з законодавством України, а також вартість відповідального зберігання товару постачальником в резервуарах автозаправних станціях протягом строку дії талонів та/або паливних/смарт карток, витрати постачальника з транспортування до місця призначення, страхування, навантаження, розвантаження, а також будь-які інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в особі Дирекції “Автотранспошта” ПАТ “Укрпошта” впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання-передачі талонів та/або паливних/смарт карток, на підставі належно оформлених первинних документів (видаткової накладної та акту приймання-передачі товару), за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Моментом здійснення оплати за кожну окрему партію товару вважається факт перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів (п. 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що поставка товару (відпуск товару) здійснюється за заявкою покупця на АЗК постачальника або на партнерських АЗК постачальника, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору (адреси місць дислокації транспортних засобів ПАТ “Укрпошта” та адреса місць дислокації АЗК постачальника), який є невід'ємною частиною даного Договору, а також на будь-яких інших АЗК постачальника або партнерських АЗК постачальника по території України, на яких постачальник може здійснювати поставку (відпуск) товару згідно наданих талонів та/або паливних/смарт карток.

Строк поставки товару - постачальник зобов'язаний передати талони та/або паливні/смарт картки протягом 5-ти календарних днів з дати направлення постачальнику заявки в порядку, визначеному п. 5.3 Договору, а відпуск товару на АЗК здійснити у період, вказаний у заявці (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору заявка на поставку паливних карток та/або талонів направляється покупцем в особі Дирекції “Автотранспошта” ПАТ “Укрпошта” шляхом відправлення електронного листа з електронної пошти покупця padalka-ai@ukrposhta.ua та/або bilozor - vv @ukrposhta.ua (далі - електронна адреса покупця) на електронну пошту постачальника kosenko@tehoil.com.ua з подальшим надсиланням оригіналу письмової заявки на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 цього Договору. Електронний лист зі скан-копією заявки підтверджує факт подачі покупцем такої заявки, та така заявка має юридичну силу для постачальника до заміни її оригіналом. Сторони погодили, що постачальник вважається повідомленим про зміст заявки (обсяг, строки поставки та іншу інформацію, що зазначається в заявці) з дати її направлення електронною поштою з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника та є обов'язковою до виконання постачальником. Сторони погодили, що всі документи за цим Договором, в тому числі заявки, можуть передаватись в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу, який розміщений за посиланням http://vchasno.com.ua (надалі - сервіс). Електронні документи, в тому числі заявки, повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) повноважних осіб сторін, які мають бути підтверджені посиленим сертифікатом ключа та відповідати правовому статусу, що визначений ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис”. У випадку пересилання заявки покупцем постачальнику за допомогою сервісу заявка вважається отриманою постачальником з моменту вказаного системою як дата та час отримання постачальником документу - статус “документ отримано”.

Відповідно до п. 5.4 Договору додатково покупець направляє постачальнику письмову заявку на поставку товару поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та повідомленням про вручення або за допомогою кур'єрської служби доставки на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 цього договору, або передає під підпис уповноваженій особі постачальника. Підтвердженням отримання письмової заявки постачальником від покупця є оригінальний підпис (розписка) про отримання заявки уповноваженої особи постачальника або повідомлення про вручення поштового відправлення. У будь-якому випадку у разі направлення письмової заявки засобами поштового зв'язку, письмова заявка вважається одержаною постачальником на 11 календарний день після її направлення покупцем засобами поштового зв'язку.

Згідно з п.п. 5.6, 5.7 Договору товар постачається з застосуванням талонів та/або паливних/смарт карток та регламентується Порядком відпуску і обліку товару з використанням талонів та/або паливних/смарт карток (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок передачі (відпуску) товару покупцю покладається на постачальника. При цьому право власності на товар у талонах та/або паливних/смарт картках переходить від постачальника до покупця в момент приймання-передачі талонів та/або паливних/смарт карток. Прийнятий в даному випадку товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника протягом строку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 5.15 Договору визначено, що у разі відмови АЗК передати товар при здійсненні відпуску товару транспортним засобам покупця на АЗК, зазначених в додатку № 2 цього договору, працівник покупця складає акт про нездійснення відпуску товару за договором у двох примірниках, за формою наведеною в додатку № 5 та направляє його екземпляр постачальнику разом з викликом для прибуття представника постачальника до АЗК, що відмовляється здійснити відпуск товару, на електронну адресу постачальника kosenko@tehoil.com.ua з одночасним направленням поштою на адресу постачальника вказану в розділі 14 договору. Повноважний представник постачальника зобов'язаний прибути до відповідної АЗК зазначеної у виклику покупця у строк, що не перевищує 2 (два) робочі дні з моменту отримання такого виклику для складання спільного акту про не здійснення відпуску товару та з'ясування причин не відпуску товару, попередньо повідомивши покупця про конкретну дату та час прибуття шляхом направлення електронного листа на електронну адресу покупця.

У випадку нез'явлення представника постачальника після одержання ним виклику у встановлені строки або неотримання покупцем від постачальника електронною поштою повідомлення про конкретну дату та час прибуття на АЗК або відмови повноважного представника постачальника від підписання відповідного акту працівники покупця повторно здійснюють пред'явлення талонів та/або паливних/смарт карток на відповідну АЗК, де зафіксовано відмову у відпуску товару, та у випадку, якщо на АЗК повторно відмовляють у відпуску товару працівники покупця складають акт про нездійснення відпуску товару (комісійно у складі не менше 3 осіб). Сторони домовились, що акт про нездійснення відпуску товару складений комісійно працівниками покупця є беззаперечним доказом не відпуску товару та є достатньою підставою для застосування до постачальника штрафних санкцій передбачених цим договором. У випадку складання акту про не здійснення відпуску товару в порядку, визначеному п. 5.16 цього договору, покупець також має право залучати до складання акта про не здійснення відпуску товару третіх осіб, зокрема, працівників АЗК та/або інших суб'єктів господарювання, підприємства, установи організації та/або експертні установи та/або представників громадськості (зокрема представників профспілкових організацій тощо) (п.п. 5.16, 5.17 Договору).

Підпунктом 6.1.1 п. 6.1 Договору визначено обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений товар.

У той же час, постачальник, відповідно до п.п. 6.3.1, 6.3.2 п. 6.3 Договору, зобов'язався забезпечити відповідно до умов цього договору поставку товару (партії товару) через АЗК постачальника, або його партнерських АЗК на території України для ПАТ “Укрпошта”, згідно з Додатком № 2 (адреси місць дислокації транспортних засобів ПАТ “Укрпошта” та адреса місць дислокації АЗК постачальника) та своєчасно поставляти товар для ПАТ “Укрпошта” в строки, встановлені п. 5.2 цього договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02.08.2018 по 16.11.2018 ТОВ “Техойл Нафтохімія” передало, а ПАТ “Укрпошта” прийняло талони на отримання пального на загальну суму 173880,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі талонів ( від 02.08.2018 на суму 23520,00 грн, від 18.10.2018 на суму 105252,00 грн, від 16.11.2018 на суму 45108,00 грн.).

Проте, починаючи з листопада 2018 року на АЗК за адресою: Луганська область, м. Севередонецьк, вул. Новікова, 12, дирекції ПАТ “Укрпошта” відмовляли у відпуску палива за переданими ТОВ “Техойл Нафтохімія” талонами, про представниками дирекції ПАТ “Укрпошта” та АКЗ було складено акти № 4/1-1 від 05.11.2018, № 4/2-11 від 06.11.2018, № 4/5-12 від 24.12.2018, № 4/6-12 від 28.12.2018 про нездійснення відпуску товару за Договором № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.п. 5.15-5.17 позивач 15.01.2019 надіслав на поштову адресу ТОВ “Техойл Нафтохімія” лист № 20-118 щодо не здійснення відпуску товару згідно договору № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018, разом з актами № 4/1-1 від 05.11.2018, № 4/2-11 від 06.11.2018, № 4/5-12 від 24.12.2018, № 4/6-12 від 28.12.2018 про не здійснення відпуску товару за договором № 250718 - 02/197 ПС від 25.07.2018.

Також вказаний лист № 20-118 від 15.01.2019 та акти № 4/1-1 від 05.11.2018, № 4/2-11 від 06.11.2018, № 4/5-12 від 24.12.2018, № 4/6-12 від 28.12.2018 про нездійснення відпуску товару за Договором № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018 було надіслано позивачем на електронну пошту ТОВ “Техойл Нафтохімія”.

Як зазначає позивач, внаслідок відсутності реагування зі сторони ТОВ “Техойл Нафтохімія” на зазначені лист № 20-118 від 15.01.2019 та акти № 4/1-1 від 05.11.2018, № 4/2-11 від 06.11.2018, № 4/5-12 від 24.12.2018, № 4/6-12 від 28.12.2018 про нездійснення відпуску товару за Договором № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018, 21.01.2019 було складено акт № 3/03 про повторне нездійснення відпуску товару за Договором № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018.

Умовами п. 11.10 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний не пізніше дати підписання цього договору надати покупцю оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору на суму, що становить 5 (п'ять) відсотків вартості (ціни) договору. Строк дії банківської гарантії забезпечення виконання договору повинен перевищувати строк дії договору не менше, ніж на один місяць.

Публічним акціонерним товариством “Айбокс банк” (гарант) видано банківську гарантію № 4004-0718/TLN5.1v від 18.07.2018, згідно з якою банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити ПАТ “Укрпошта” (бенефінціар) 24192,00 грн. після одержання письмової вимоги бенефіціара, яка містить твердження про те, що принципал (ТОВ “Техойл Нафтохімія”) не виконав або неналежно виконав свої зобов'язання за договором. Така вимога бенефіціара має містити сутність невиконаного або неналежно виконаного принципалом зобов'язання та супроводжуватись копіями документів, що підтверджують невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань за Договором (за наявності). Гарант зобов'язаний розглянути письмову вимогу бенефіціара та сплатити суму даної банківської гарантії у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання письмової вимоги бенефіціара.

Відповідно до умов гарантії № 4004-0718/TLN5.1v від 18.07.2018 гарантія набуває чинності з дати підписання та діє до 01 лютого 2019 року включно, і будь-яка письмова вимога бенефіціара на оплату має бути отримана гарантом за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-А, не пізніше цієї дати.

28.01.2019 позивач повідомив ПАТ “Айбокс банк” про порушення принципалом (ТОВ “Техойл Нафтохімія”) зобов'язань за Договором та звернувся до банку з вимогою № 421-1327 від 28.01.2019, в якій просив виплатити належну йому гарантію у сумі 24192,00 грн. До вимоги долучено докази в підтвердження невиконання принципалом своїх договірних зобов'язань перед бенефіціаром.

За результатами розгляду вказаної вимоги відповідач листом № 631/1/12-б/б-01 від 05.02.2019, з посиланням на умови п.п. 5.15-5.17 Договору, відмовив позивачу в її задоволенні, оскільки ПАТ “Укрпошта” повідомлення про не здійснення відпуску АЗК товару було направлено ТОВ “Техойл Нафтохімія” лише електронною поштою та без електронного цифрового підпису.

У зв'язку з тим, що відповідачем відмовлено у виплаті позивачеві суми гарантії у розмірі 24192,00 грн., останній звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Статтями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 560, 561, 566 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Однак у разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Статтею 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Відмовляючи у задоволенні вимоги № 421-1327 від 28.01.2019 про виплату гарантії, відповідач посилався на те, що ПАТ “Укрпошта” повідомлення про не здійснення відпуску АЗК товару було направлено ТОВ “Техойл Нафтохімія” лише електронною поштою та без електронного цифрового підпису, при цьому зазначивши, що долучена позивачем в якості доказу надсилання повідомлення поштою квитанція не дає можливості ідентифікувати, які саме документи були направлені листом.

Разом з цим, як передбачено наведеною вище судом нормою статті 563 Цивільного кодексу України, щодо форми вимоги по гарантії, то законом встановлено тільки обов'язок про пред'явлення вимоги у письмовій формі. Щодо змісту вимоги та змісту доданих до неї документів, то законодавець також встановив, що обов'язковим є зазначення або у вимозі або у доданих до неї документах - у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. І також законодавець встановив, що кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Проте, щодо обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Згідно з п. 62 р. Х Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639) далі положення № 639, бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Відповідно до п. 3 р. І Положення № 639 вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту; гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Тобто, вказане положення також не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Суд дослідив зміст гарантії у сукупності зі ст. 563 Цивільного кодексу України та вказаним Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, та встановив, що банківською гарантією № 4004-0718/TLN5.1v від 18.07.2018 не було передбачено обов'язку ПАТ “Укрпошта” з надсилання на електронну адресу ТОВ “Техойл Нафтохімія” з одночасним надсиланням поштою повідомлення про не здійснення АЗК відпуску товару за Договором з проставленням електронного цифрового підпису при надсиланні такого повідомлення електронною поштою, а також надання гаранту доказів направлення такого повідомлення засобами поштового зв'язку.

Більше того, умовами гарантії також не передбачено надання позивачем будь-яких доказів на підтвердження факту невиконання або неналежно виконання ТОВ “Техойл Нафтохімія” своїх зобов'язань за Договором.

Так, умовами гарантії передбачено, що вимога бенефіціара має містити сутність невиконаного або неналежно виконаного принципалом зобов'язання та супроводжуватись копіями документів, які підтверджують невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань за Договором (за наявності). На переконання суду, викладене свідчить про те, що за відсутності інших доказів, викладення ПАТ “Укрпошта” у вимозі суті невиконаного або неналежно виконаного ТОВ “Техойл Нафтохімія” зобов'язання за Договором є достатньою підставою для виплати банківської гарантії, що спростовує твердження відповідача про необхідність надання додаткових документів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано листом № 631/1/12-б/б-01 від 05.02.2019 відмовив бенефіціарові (ПАТ “Укрпошта”) у задоволенні вимоги № 421-1327 від 28.01.2019.

Водночас в силу ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки відповідно до ч. 3 ст. 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

З огляду на наведене, суд відхиляє посилання відповідача на умови п.п. 5.3, 5.15 - 5.17 Договору, оскільки обов'язок відповідача з виплати гарантійного платежу не ставиться в залежність від виконання позивачем вказаних пунктів Договору.

З наведених вище підстав судом також відхилено посилання відповідача на те, що повторний акт про нездійснення відпуску товару за Договором № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018 складено після закінчення строку дії останнього.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відпуск товару на АЗК здійснюється на підставі діючих талонів, а не в залежності від дії Договору.

Враховуючи наведене, дослідивши зміст гарантії та лист-вимогу № 421-1327 від 28.01.2019, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена позивачем вимога відповідала умовам гарантії, є доведеним неналежне виконання принципалом умов Договору поставки № 250718-02/197 Пс від 25.07.2018, а вимога позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.

Відтак, вимоги АТ “Укрпошта” про стягнення суми за гарантією, що становить 24192,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховано, що зобов'язання, які банк взяв на себе за гарантією, є безумовними та безвідкличними.

Інші доводи та заперечення сторін, не описані вище, судом також розглянуті, проте до уваги не беруться та відхиляються як такі, що на результат вирішення спору (задоволення позову з заведених вище підстав) впливу не мають. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Крім того, суд зазначає, що у своєму відзиві відповідач не заперечував проти 3% річних та втрат від інфляції, розрахованих позивачем.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства “Укрпошта” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Айбокс Банк” (03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-А; ідентифікаційний код 21570492) на користь Акціонерного товариства “Укрпошта” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 22; ідентифікаційний код 21560045) 24192 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто дві) грн. 00 коп. гарантійного платежу на підставі банківської гарантії №4004-0718/TLN5.1v від 18.07.2018 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко

Попередній документ
82887578
Наступний документ
82887580
Інформація про рішення:
№ рішення: 82887579
№ справи: 910/4207/19
Дата рішення: 09.07.2019
Дата публікації: 10.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: надання послуг