ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(вул. Шевченка,16, м. Івано-Франківськ)
24.06.2019 Справа № 910/9831/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,
секретар судового засідання Тузін Г.П.
За участю:
представника Національного університету "Львівська політехніка" та товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО": Жбадинського В.О.,
представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Голік О.А.,
представника Національного Банку України Гузієнка Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіної Марини Анатоліївни вул. Б.Хмельницького, 17/52, м. Київ, 01030
до відповідача-1: Національного Університету "Львівська політехніка", вул. С. Бандери, 12, м. Львів,79013
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО", м. Рогатин, вул. Стуса, буд.10 оф.8, Івано-Франківська область, 77000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національний банк України, 01601, м. Київ, вул. Інституцька, 9,
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015, укладеного між ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО", Національним Університетом "Львівська політехніка" і АТ "ЗЛАТОБАНК" та застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015,
встановив, що Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1: Національного Університету "Львівська політехніка", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015, укладеного між ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО", Національним Університетом "Львівська політехніка" і АТ "ЗЛАТОБАНК" та застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015, шляхом визнання відсутності відступлення права грошової вимоги на загальну суму, що складає еквівалент 1 805 038,47 доларів США від Первісного кредитора (Національний Університет "Львівська політехніка") на користь Нового кредитора (ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО"; визнання відсутнім зобов'язання АТ "Златобанк" виконувати свої обов'язки перед ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" на загальну суму, що складає еквівалент 1805038,47 доларів США за договором відступлення права вимоги від 12.02.2015р.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірний договір є недійсним в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки відсутність рішення колегіального органу - Кредитного комітету АТ "Златобанк", Правління банку, свідчить про відсутність волевиявлення АТ "Златобанк" на вчинення правочину та уповноваження конкретної особи на його підписання. При цьому, вказав на те, що ОСОБА_1 , який підписав спірний договір, керувався довіреністю, підписаною Головою Правління АТ "Златобанк" ОСОБА_2 А ОСОБА_3 , тоді як станом на дану підписання договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015 (далі договору), Головою Правління АТ "Златобанк" був Штелик ОСОБА_4 . Крім того, позивач зазначив, що оригінал договору про відступлення права вимоги та оригінали договорів з клієнтами банку, права вимоги за якими були відступлені відповідачам так не були передані відповідачами АТ "Златобанк". Також позивачем зазначено, що договір про відступлення права вимоги укладений в переддень віднесення АТ "Златобанк" до неплатоспроможного та запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк". В підтвердження позовних вимог надав суду копії кредитного договору №8/33/13-KLMV від 21.01.2013; договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015, статуту ПАТ "Златобанк", Положення про правління АТ "Златобанк"; постанови Правління Національного банку України №105 від 13.02.2015; рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №30 від 13.02.2015; постанови Правління Національного банку України №310 від 12.05.2015; рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №99 від 13.05.2015; №191 від 24.03.2016 та №1977 від 15.05.2017 та №1135 від 19.04.2018
Господарський суд міста Києва, ухвалою від 30.07.2018, матеріали позовної заяви №910/9831/18 від 25.07.2018 Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіної Марини Анатоліївни з доданими до неї документами передав за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
Вказана ухвала була оскаржена, однак залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями .
05.02.2019 Господарським суд Івано-Франківської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.03.2019.
Господарський суд неодноразово відкладав підготовче засідання та витребовував документи, необхідні для розгляду справи.
27.03.2019 ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" направило суду заяву про застосування строку позовної давності.
Представник Національного банку України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направили суду клопотання про залучення їх до участі у розгляді даної справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
03.04.2019 представник Національного університету "Львівська політехніка" подав суду заяву про застосування строку позовної давності та відзив на позовну заяву, в якому щодо позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказав на відсутність підстав, встановлених ЦК України для визнання договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015 недійсним. Також зазначив рішеннями у справі №910/20978/15 встановлено правомірність укладення договорів про відступлення права вимоги №100; №101; №102 від 12.02.2015 та припинення правовідносин за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013 та договорами іпотеки від 18.02.2013р. та від 31.07.2013р. в наслідок зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" до ПАТ "Златобанк", що у відповідності до вимог ч.4 ст.75 ГПК України не підлягає доказуванню. Крім того, вважає посилання позивача на відсутність в нього примірника договору про відступлення права вимоги, у зв'язку з не передачею його відповідачами не заслуговують на увагу, оскільки ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом та п.6.6. Договору визначено, що договір складений у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін. При цьому зазначив, що підписанням цього договору ПАТ "Златобанк" підтвердив факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнав відступлення прав вимоги в розмірі, зазначеному в договорі та зобов'язався виконувати свої обов'язки за правочинами на користь нового кредитора. Твердження позивача, що спірний договір підписано зі сторони ПАТ "Златобанк" не уповноваженою особою вважає необґрунтованим, виходячи з вимог ст. 204 ЦК України, якими встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Кріт того, позивачем не подано суду жодних доказів того, що довіреність, яка була видана ОСОБА_5 була скасована чи відкликана новим Головою Правління.
Господарський суд Івано-Франківської області, 03.04.2019, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
23.04.2019 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Національний банк України.
Національний банк України направив суду письмові пояснення по справі, в яких просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому зазначив, що укладаючи спірний договір АТ "Златобанк" не проінформував про його укладення куратора та не надав йому документи для погодження, як наслідок згода останнього на укладення договору не надавалась, а відповідно договір про відступлення права вимоги є правочином, укладеним в порушення постанов Національного банку України. Також вказав на те, що укладення спірного договору без згоди Національного банку призвело до штучного відчуження майнових прав за кредитним договором №8/33/13-KLMV та виведення їх з під застави Національного банку.
08.05.2019, Господарським судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2019.
Суд неодноразово відкладав розгляд справи та продовжив строк розгляду справи №910/9831/18 на 30 днів.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні представник відповідача щодо позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача підтримали позовні вимоги, викладені позивачем в позовній заяві та просили суд позов задоволити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, суд вважає, що в позові слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне:
предметом даного позову є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №102 від 12.02.2015, укладеного Національним університетом "Львівська політехніка" та ТОВ"СОЛАРЕНЕРГО" та застосування наслідків недійсності.
Питання правомірності укладення спірного договору було предметом розгляду у справі №910/20978/15 за позовом ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" до ПАТ "ЗЛАТОБАНК" про визнання припиненими правовідносин між ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за Кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013. Укладення, зокрема, спірного договору, послужило підставою для припинення кредитних правовідносин між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" і ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО", про що винесено відповідне рішення суду у вищевказаній справі, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.
Таким чином, господарські суди всіх інстанцій дійшли висновку, що спірний договір укладений є дійсним, реальним і консенсуальним.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для повторного дослідження підстав, причин та наслідків його укладення.
Згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, посилання позивача необґрунтовані.
Правила про позовну давність не підлягають застосуванню, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.
Враховуючи вищезазначене та те, що законодавець, в силу вимог ГПК України, обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються поклав на сторони у справі, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І. М.
Повне рішення складено 08.07.2019.