номер провадження справи 35/11/19
03.07.2019 Справа № 908/1145/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стінгрей» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, б. 236)
до відповідача-1 Приватної виробничо-комерційної фірми «ЛЕНС» (10014, м. Житомир, вул. Київська, б. 20)
до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Торгуна Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача - Шилова Д.К., ордер серія ЗП №132801 від 13.06.2019;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
14.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стінгрей» до відповідачів Приватної виробничо-комерційної фірми «ЛЕНС», Фізичної особи - підприємця Торгуна Олега Юрійовича про стягнення грошової суми 63 521,28 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 14.05.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1145/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 16.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1145/19, присвоєно справі номер провадження 35/11/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.06.2019 об 11 год. 20 хв.
Ухвалою суду від 13.06.1019 розгляд справи відкладено на 03.07.20109 о 15 год. 30 хв.
Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з вимогою стягнути з відповідачів солідарно суму авансу в розмірі 63 521,28, сплаченого позивачем на підставі договору поставки №3107-2018 від 31.07.2017. при цьому позивач просить стягнути з відповідача-1 суму 62 521,28 грн, а з відповідача-2 суму 1000,00 грн у відповідності до умов договору поруки від 31.07.2018.
В судовому засіданні 03.07.2019 представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачі у призначені судові засідання не з'являлися, про причини неявки суду не повідомили. Про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому порядку шляхом направлення на адреси відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноважених представників або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду не виконані, відзив на позов не надано.
Про отримання відповідачем-2 30.05.2019 ухвали суду від 16.05.2019 свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 69001 1819851 7.
Ухвала суду від 16.05.2019 про відкриття провадження управі, надіслана на адресу відповідача-1, повернулася до суду з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.
В судому засіданні 03.07.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу "Оберіг".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
31.07.2018 між ПВКФ «ЛЕНС» - постачальник та ТОВ «Компанія Стінгрей» - покупець укладено договір №3107-2018, за умовами п. 1.1. якого постачальник поставляє покупцю продукцію на умовах, узгоджених сторонами в даному договорі або специфікаціях до договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що якщо інше не обумовлено в специфікації, оплата продукції проводиться на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку, на умовах 80% передоплата та 20% протягом 5 робочих днів з моменту здійснення поставки.
Відповідно до п. 5.1. договору, продукція поставляється протягом 10 календарних днів з моменту здійснення передоплати, якщо інше не обумовлено в специфікації, в робочий час покупця (з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00).
Даний договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31 грудня поточного року. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то договір щорічно автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1. договору).
Крім того, 31.07.2018 між ТОВ «Компанія Стінгрей» - кредитор та ФОП Торгуном О.Ю . - поручитель укладено договір поруки, за умовами п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку приватною виробничо-комерційною фірмою «Ленс» (надалі боржник) за договором, передбаченим ст. 2 цього договору (надалі - основний договір).
Відповідно до п. 2 договору, під основним договором в цьому договорі розуміється договір поставки №3107-2018 від 31.07.2018, за яким боржник є постачальником продукції, а кредитор - покупцем.
Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами п. 3.1. договору, в період дії основного договору поручитель відповідає за своєчасне виконання боржником обов'язків по основному договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково - у сумі 1000 грн. Відповідальність поручителя обмежується вказаною у даному пункті сумою.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється з припиненням дії основного договору при умові відсутності фактів порушення основного договору в період його дії ( п.п. 6.1., 6.2. договору).
На виконання умов договору поставки відповідачем-1 для оплати виставлено рахунок-фактуру №СФ-09/08 від 09.08.2018 на суму 46 800,00 грн та №СФ-14/08 від 14.08.2018 на суму 56 001,60 грн.
Позивачем частково оплачені виставлені рахунки-фактури, що підтверджується платіжними дорученнями:
- №1681863 від 16.08.2018 на суму 44 801,28 грн;
- №1781862 від 20.08.2018 на суму 18 720,00 грн.
Враховуючи, що товар у визначений договором строк поставлений не був, позивач надіслав на адресу відповідача-1 повідомлення №270 від 22.11.2018 про відмову від партії продукції. Також просив повернути суму авансу в розмірі 63 521,28 грн.
Повторне повідомлення про відмову від партії продукції було надіслано на адресу відповідача-1 08.02.2019 за вих. №66.
Також 08.02.2019 позивачем на адресу відповідача-2 надіслано вимогу №66/1 про сплату 1000,00 грн на виконання умову договору поруки.
Надіслання повідомлень та вимоги на адреси відповідачів підтверджується відповідними фіскальними чеками та описами вкладення у цінний лист.
Відповіді на повідомлення та вимогу не надано, заборгованість не погашена.
Невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідачів суми заборгованості в примусовому порядку.
Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договорами поставки та поруки.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до матеріалі справи, між позивачем та відповідачем-1 виникли господарські правовідносини поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За умовами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п. 8.2. договору, у разі прострочення поставки продукції більше, ніж на 10 днів постачальник зобов'язується оплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості продукції, а покупець має право відмовитися від приймання продукції, про що він письмово (в тому числі із застосуванням засобів факсимільного зв'язку або електронної пошти) повідомляє постачальника. При цьому оплата за таку продукцію, отримана постачальником, підлягає поверненню покупцеві протягом 7 календарних днів з моменту отримання повідомлення від покупця.
Матеріалами справи доведено порушення відповідачем-1 зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції. В свою чергу позивачем належним чином доведено повідомлення відповідача-1 про відмову від прийняття продукції.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача-1 62 521,28 грн підлягає задоволенню.
Вимога про стягнення з відповідача-2 1000,00 грн підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вже зазначалося, виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань по договору поставки забезпечено порукою відповідача-2 перед позивачем.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки умовами договору поруки від 31.07.2018 виконання зобов'язання за основним договором - договором поставки забезпечено порукою у розмірі 1000,00 грн, відтак стягненню з відповідача-2 підлягає саме 1 000,00 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідачів.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стінгрей» до Приватної виробничо-комерційної фірми «ЛЕНС», Фізичної особи - підприємця Торгуна Олега Юрійовича про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «ЛЕНС» (10014 м. Житомир, вул. Київська, б. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 25184679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стінгрей» (69106 м. Запоріжжя, вул. Скворцова, б. 236, ідентифікаційний код юридичної особи 41888526) грошові кошти у розмірі 62 521,28 грн (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 28 коп.), судовий збір у сумі 1 898,83 грн (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім гривень 83 коп.).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Торгуна Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стінгрей» (69106 м. Запоріжжя, вул. Скворцова, б. 236, ідентифікаційний код юридичної особи 41888526) грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 22,17 грн (двадцять дві гривні 17 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 липня 2019 року.
Суддя О.А. Топчій