61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
08.07.2019 Справа № 905/711/19
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області,
про стягнення штрафу в розмірі 25025,00грн.,
без повідомлення (виклику) учасників справи -,
Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області, про стягнення штрафу в розмірі 25025,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №№67357541, 53170049, 62107107, зазначеній у транспортних накладних №№52609567, №52609765 від 31.10.2018, що підтверджується складеними комерційними актами №№482803/325, 482803/326 від 03.11.2018р.
Ухвалою суду від 11.05.2019р., оскільки позивачем були усунені недоліки, які призвели до залишення позовної заяви без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/711/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20.05.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення №2007-10/174 від 16.05.2019р. щодо наявності повноважень на підписання спірних комерційних актів №№482803/325, 482803/326 від 03.11.2018р. вказаних у ньому осіб. До пояснень доданий наказ начальника структурного підрозділу “Станція Покровськ” №1866 від 29.12.2017р. “Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Авдіївка”.
04.06.2019р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив вих.№02-220 від 31.05.2019р. на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на складення комерційних актів з порушенням п. 10 Правил складання актів, а саме: відсутність в комерційних актах №№482803/325, 482803/326 від 03.11.2018р. підписів начальника вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), в свою чергу за позицією відповідача наданий позивачем наказ начальника структурного підрозділу “Станція Покровськ” №1866 від 29.12.2017р. не містить доказів виконання функцій начальника вантажного району інженером ОСОБА_1 та агентом комерційним Жгильовим І.В.
20.06.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшли відповіді №№2007-10/194, 2007-10/193 від 14.06.2019р. на відзив, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Станом на 08.07.2019р. клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:
31.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” (вантажовідправник) зі станції Новогродівка Донецької залізниці відправило вантажоодержувачу - ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” на станцію Авдіївка Донецької залізниці за залізничними накладними №№№52609765, 52609567 у вагонах №№67357541, 53170049, 62107107 вугілля кам'яне не поіменоване в алфавіті.
При оформленні вказаних залізничних накладних маса вантажу визначена вантажовідправником, що підтверджується графою 24 перевізних документів, відповідачем вказано масу вантажу у вагоні №67357541 - 67450,00кг, №53170049 - 64700,00кг, №62107107 - 68200,00кг.
У накладних №№52609567, №52609765 вантажовідправником зазначено, що вантаж насипом, промаркований поперечними борознами по всьому вагону, що нанесені катком. Вантаж марковано вапном. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3. гл.14 Додатку 3 до СМГС.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Під час прибуття вагонів №№67357541, 53170049, 62107107 з вантажем на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення) за заявками вантажоодержувача на підставі ст.52 Статуту залізниць України було здійснено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.
На станції Авдіївка Донецької залізниці складені комерційні акти:
- №482803/325 від 03.11.2018р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №67357541 на справних вагонних 100-тонних електронних вагах вантажоодержувача №0380, що приписані до залізниці і повірені 17.10.2018р. виявилось: у вагоні №67357541 маса брутто 87950кг, нетто 65750кг, тара 22200кг, що менше маси зазначеної у документі на 1700кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні хвильоподібне, на рівні бортів, без виїмок і поглиблень, плівкою проти видування не покривалось, промарковане поперечними борознами по усьому вагону, що нанесені катком і марковано вапном, маркування не порушено. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилась. Начальник вантажного району по штату відсутній;
- №482803/326 від 03.11.2018р., відповідно до якого за результатами переважування вагонів №53170049, 62107107 на справних вагонних 100-тонних електронних вагах вантажоодержувача №0380, що приписані до залізниці і повірені 17.10.2018р. виявилось: у вагоні №53170049 маса брутто 87200кг, нетто 63700кг, тара 23500кг, що менше маси зазначеної у документі на 1000кг.; у вагоні №62107107 маса брутто 89800кг, нетто 66300кг, тара 23500кг, що менше маси зазначеної у документі на 1900кг. Вантаж прибув у справних вагонах, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Навантаження у вагонах хвильоподібне, на рівні бортів, без виїмок і поглиблень, плівкою проти видування не покривалось, промарковане поперечними борознами по усьому вагону, що нанесені катком і марковано вапном, маркування не порушено. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилась. Начальник вантажного району по штату відсутній.
Комерційні акти №№482803/325, 482803/326 від 03.11.2018р. підписали наступні особи: начальник станції Балачиов Б ОСОБА_2 Ю., інженер ОСОБА_1 ., агент комерційний Жгилева І ОСОБА_2 В ОСОБА_2 та прийомоздавальник ПрАТ “АКХЗ” Пінчук Л.М.
Вказані у комерційних актах результати зважування підтверджуються випискою з книги контрольних зважувань станції Авдіївка Донецької залізниці.
Згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту вагонних ваг №0380 станції Авдіївка Донецької залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 23.02.2009р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 17.10.2018р., ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. В свою чергу, представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 25025,00грн. за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст.908 ЦК України та ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаних накладних підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційних актах.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
При цьому, твердження відповідача на те, що наявні в матеріалах справи комерційні акти складені з порушенням Правил складання актів, а тому не є належними доказами по справі, відхиляються судом з огляду на наступне.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Як було зазначено вище, комерційні акти №№482803/325, 482803/326 від 03.11.2018р. підписали наступні особи: начальник станції Балачиов ОСОБА_3 , інженер ОСОБА_1 ., агент комерційний Жгилева І ОСОБА_4 та прийомоздавальник ПрАТ “АКХЗ” Пінчук Л.М.
При цьому суд відзначає, що спірні комерційні акти не містять підпису начальника вантажного району, оскільки відповідно до змісту розділу “Д” актів по станції Авдіївка Донецької залізниці така посада у штатному розписі відсутня.
Згідно з п.9 Правил складання актів особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність. Як вже встановлено судом, наявні в матеріалах справи комерційні акти в тому числі підписані начальником станції Авдіївка, отже своїм підписом зазначена посадова особа підтвердила викладені у ньому обставини, зокрема, відсутність за штатним розписом станції посади начальника вантажного району.
Позивачем у підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційні акти надана суду копія наказу начальника структурного підрозділу “Станція Покровськ” №1866 від 29.12.2017р. “Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Авдіївка”, згідно якого для контролю за правильністю складання комерційних актів та з метою недопущення сторонніх осіб до їх складання та підписання призначено відповідальними особами, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Авдіївка згідно Статуту Залізниць України: начальника станції Балачіова Б.Ю., інженера станції ОСОБА_1 та змінних агентів комерційних станції. З даним наказом ознайомлений, зокрема, агент комерційний Жгільова І ОСОБА_2 В.
Прийомоздавальник ПрАТ “АКХЗ” Пінчук Л.М. підписав спірні комерційні акти як представник одержувача, який брав участь у перевірці у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Крім того, начальник станції має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
В світлі приписів ст.73 та ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, в матеріалах справи відсутні докази того, що особи, за підписами яких складені наявні в матеріалах справи комерційні акти, не були призначені відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів ГУ-22.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 23.11.2018р. по справі №916/2450/17, а саме щодо імперативності визначеного пунктом 10 Правил складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, щодо суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17.
Водночас, за змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23.11.2018р. по справі №916/2450/17, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
Вказана правова позиція не передбачає покладання обов'язків начальника вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) на іншого працівника, а лише передбачає право у разі відсутності в штаті вказаної посади уповноважити іншого працівника залізниці на підписання від імені залізниці комерційних актів.
Зокрема, неможливо покласти обов'язки неіснуючої за штатним розписом посади на іншого працівника.
Так, позивачем до матеріалів справи надано наказ начальника структурного підрозділу “Станція Покровськ” №1866 від 29.12.2017р. “Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Авдіївка”.
Таким чином, з огляду на наявні у справі докази, суд визнає комерційні акти №482803/325, №482803/326 належними і допустимими доказами, якими підтверджено факт невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладних.
Суд відзначає, що наявними в матеріалах справи комерційними актами підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу, цілісність маркування. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірних накладних.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу у спірних вагонах складала для вагонів №№67357541, 53170049 - 1664,00грн., для вагону №62107107 - 1677,00грн., позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 25025,00грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариство “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області, про стягнення штрафу в розмірі 25025,00грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру, буд.34; код ЄДРПОУ 31714629) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) штраф у розмірі 25025,00грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1921грн.00коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2019р.
Суддя Ю.В. Макарова