"04" лютого 2010 р. К-22911/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Конюшко К.В.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2007 року
у справі №2а-2235/07
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2007 року
у справі №22-а-2825/2007
за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
до Відкритого акціонерного товариства «Інпромбанк»,
за участю третьої особи - Приватного підприємства «Оса-2002»,
про визнання неправомірними дій,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2007 року (суддя П'янова Я.В.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2007 року (судова колегія у складі: головуючий суддя -Філатов Ю.М., судді -Шевцова Н.В., Водолажська Н.С.) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства «Інпромбанк» відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що даний спір не виникає з публічно-правових відносин, а також послалися на відсутність законодавчої норми, яка б передбачала право органу державної податкової служби на звернення до суду з таким позовом.
Не погодившись з постановленими у справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач та третя особа письмових заперечень на касаційну скаргу не надали.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Інпромбанк»про визнання неправомірними дій відповідача щодо повернення без виконання платіжної вимоги та зобов'язання прийняти її до виконання. З метою забезпечення позову ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова просила також накласти арешт на розрахунковий рахунок ПП «Оса-2002» та заборонити проводити видаткові операції по цьому рахунку.
Позивач в обґрунтування своїх вимог послався на приписи пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за змістом яких стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів -у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
При цьому, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Зі змісту згаданого Закону, а також змісту інших Законів України не вбачається повноважень органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративного позову до юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, про визнання її дій щодо повернення без виконання платіжної вимоги неправомірними та зобов'язання прийняти таку вимогу до виконання.
Доводи касаційної скарги з посиланням на пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є юридично безпідставними, оскільки нормативні приписи цього підпункту лише встановлюють процедуру стягнення безготівкових коштів шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги, а не передбачають право на звернення до суду з адміністративним позовом про зобов'язання банку прийняти таку вимогу до виконання.
Оскільки такі позовні вимоги не є тотожними, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у даному випадку повноважень у суб'єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2007 року у справі №2а-2235/07 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2007 року у справі №22-а-2825/2007 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
СуддіКонюшко К.В.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.