Справа № 289/2229/18
Номер провадження 2/289/64/19
05.07.2019 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Луньова Д.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Чайківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Положеннями ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява серед іншого повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дані вимоги законодавства представником позивача не виконано у повному обсязі.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Представником позивачів в позовній заяві визначено ціну позову в сумі 100 100,00 грн., однак, не додано підтверджуючі документи дійсної вартості майна.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів.
В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Представником позивача у позовній заяві зазначається, що існують перешкоди щодо оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, однак, доказів на підтвердження цього до суду не надає.
До того ж, ст. 177 ЦПК України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 1.2. п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1 762,00 гривень.
Таким чином, за подання даної позовної заяви позивач має визначити дійсну ціну позову та сплатити належну суму судового збору за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УДКСУ в Радомишльському районі Житомирської області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 38015379
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: 31212206006519
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: судовий збір.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
При цьому, суддя звертає увагу представника позивача на те, що до позовної заяви не надано оригіналу квитанції про сплату судового збору, а до клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу до суду даної позовної заяви не додаються документи на підтвердження тих обставин, на які посилається представник, як на підґрунтя для його задоволення.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви в п. 2 та 3 представник позивача просить суд витребувати докази, при цьому суд звертає увагу на недотримання вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України, та пропонує виправити недолік шляхом подання клопотання із врахуванням зазначених положень цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чайківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати строк на усунення недоліків не пізніше п'яти днів, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя роз'яснює, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений термін, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова
Згідно з оригіналом
Суддя Д. Ю. Луньова
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)