Справа № 2а-1153/09
29 жовтня 2009 року Новоазовський районний суд
Донецької області
у складі: головуючого судді Преснякової А.А.
при секретарі Мірошниченко Т.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації Донецької області про стягнення суми одноразової грошової компенсації,
Позивачка 13.08.2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації в виплаті позивачці одноразової грошової компенсації в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона є вдовою інваліда 3-ої групи як ліквідатора на ЧАЕС і перебуває на обліку в УПСЗН Новоазовської райдержадміністрації, в зв'язку з чим їй передбачена одноразова грошова компенсація по втраті годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Позивачка вказує, що вона звернулась до відповідача з заявою про виплату їй вказаної компенсації, але їй було відмовлено у вказаній виплаті у зв'язку з тим, що вона не своєчасно звернулась до відповідача. Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй суми разової грошової допомоги як вдові учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та зобов'язати відповідача відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити виплату суми разової грошової компенсації по втраті годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала .
Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3О.в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що позивачка повинна була звернутись до управління праці та соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації з заявою про надання одноразової компенсації та відповідними документами протягом місяця з дня встановлення смерті потерпілого, але позивачка не звернулася до УПСЗН протягом встановленого строку.
Також, представник відповідача зазначила, що відповідно до Бюджетного кодексу виключно Законом України про Державний бюджет України затверджується повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів та здійснення платежів з конкретною метою.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року управління праці та соціального захисту населення є головним розпорядником тільки тих коштів, які передбачені в районному бюджеті на виконання соціальних програм.
Цей Порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо пільг ветеранам війни і праці, особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» за рахунок субвенцій з Державного бюджету.
Відповідно ПКМУ №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою складає 379,30 грн.
Право на отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника має сім»я, в якій є непрацездатні члени, що були на утриманні померлого годувальника, які визначені ст.ст.37,38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».Причому вказані виплати повинні проводитися протягом місяця з дня встановлення смерті потерпілого. Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача, дослідивши матеріали адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4, згідно свідоцтва про укладення шлюбу (а/с 11), учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, згідно посвідчення серії Б №106873 від 24.11.1999 року (а/с 9), інваліда 3 групи, що підтверджує довідка МСЕК серії 2-18 АА №232917 від 20.04.1995 року (а/с 10), ОСОБА_5 згідно свідоцтва про смерть помер 19.01.2000 року (а/с 12).
З експертного висновку №120 від 07.03.2000 року Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших наслідків аварії на ЧАЕС вбачається, що ОСОБА_4 помер від хвороби, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а/с 13).
Згідно посвідчення серії Г №373378 від 19.05.2000 року ОСОБА_1 є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а/с 14).
Із заяви позивачки від 06.03.2009 року вбачається, що вона звернулась до УПТСЗН Новоазовської райдержадміністрації відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» про виплату їй одноразової грошової компенсації у зв'язку з втратою годувальника ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а/с 6).
З відповіді УПТСЗН Новоазовської райдержадміністрації за №06-553 від 06.03.2009року вбачається, що у виплаті позивачці одноразової грошової компенсації у зв'язку з втратою годувальника було відмовлено у зв'язку з тим, що вказані виплати повинні проводитися протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого, але відповідачка у встановлений строк не звернулась до відповідача (а/с 7).
Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата компенсації у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати сім'ям», які втратили годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.
Згідно ст.8 ОСОБА_6 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_6 має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_6 - є нормами прямої дії.
Згідно ст.16 ОСОБА_6 України, подолання Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст.22 ОСОБА_6 України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускаються звуження змісту та об'єму прав та свобод.
Згідно ст.24 ОСОБА_6 України громадяни мають рівні конституційні права та свободи на рівні перед законом. Не може бути привілей та обмежень за ознаками раси, соціального походження, майнового стану та іншими ознаками.
Закон України «Про статус та соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року визнає основні положення з реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я, оскільки згідно зі ст.50 ОСОБА_6 України «кожний має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування, заподіяного порушення цього права, що відображено в рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-РП/2005.
Відповідно до ч.2 ст.19 ОСОБА_6 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_6 України та законами України.
Посилання відповідача на несвоєчасне звернення позивачки до УПСЗН ОСОБА_6 азовської райдержадміністрації з заявою про надання одноразової компенсації є неправомірним, оскільки згідно ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної держадміністрації, щодо виплати позивачці компенсації за втрату годувальника є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позиція Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної держадміністрації ґрунтується виключно на постановах КМУ, проте як закони мають вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі не відповідності нормативно-правового акта ОСОБА_6 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У зв'язку з чим, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки сума компенсації за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється на момент вказаної виплати.
Керуючись ст.ст.2-15, 159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації Донецької області про стягнення суми одноразової грошової компенсації задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації щодо не виплати ОСОБА_1 суми одноразової грошової компенсації за втрату годувальника у розмірі 60 (шістдесяти) мінімальних заробітних, що встановлюється на момент виплати.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації суму одноразової грошової компенсації за втрату годувальника на користь ОСОБА_1 (Донецька область, Новоазовський район, с.Павлопіль, вул.Молодіжна, 23) у розмірі 60 (шістдесяти) мінімальних заробітних плат, що встановлюється на момент виплати за рахунок Державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суд першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя