"10" лютого 2010 р. м. Київ К-46992/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Штульмана І.В.,
при секретареві - Сидорович О.В.,
з участю:
позивача -ОСОБА_4,
представника відповідача ГУ ЗР КМДА -Дудки В.П.
(довіреність від 9.10.2009 № 06-34/28318),
провівши в судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року, -
У грудні 2007 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просив суд визнати незаконними дії відповідачів, що перешкоджають йому в реалізації конституційного права власності і постійного користування земельною ділянкою; захистити його право на землю; зобов'язати зареєструвати та виготовити необхідні документи на передачу земельної ділянки по вулиці Національної гвардії, 21 в урочищі “Толока” Деснянського району міста Києва, згідно виданого йому чергового кадастрового плану на замовлення від 23 серпня 2006 року за № 10828.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року провадження у справі в порядку адміністративного судочинства в частині позовних вимог ОСОБА_4 щодо захисту права власності на землю закрито.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано бездіяльність Голового управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації протиправною та зобов'язано вчинити дії відповідно до законодавства України стосовно виготовлення документації щодо передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки по вулиці Національної гвардії, 21 в урочищі “Толока” Деснянського району міста Києва. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 разом з сім'єю з 1998 року проживає у Деснянському районі міста Києва і з 1991 року користується земельною ділянкою по вулиці Національної гвардії, 21 в урочищі “Толока” у цьому ж районі.
Після погодження з Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією питання надання земельної ділянки, якою користується, у власність та, отримавши черговий кадастровий план на неї, ОСОБА_4 у жовтні 2006 року звернувся до КП “Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі” з заявою про надання цієї земельної ділянки йому у власність. Також судами встановлено, що в 2006-2007 роках позивач неодноразово звертався до органів влади, у тому числі й до відповідачів, з заявами про вирішення питання передачі земельної ділянки по вулиці Національної гвардії, 21 в урочищі “Толока” Деснянського району міста Києва у власність.
Оскільки відповідачі на його систематичні звернення про виготовлення документації щодо передачі земельної ділянки у власність таку документацію не підготували і рішення не прийняли, звернувся до суду з даним позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким вирішено по суті заявлені позовні вимоги та, закриваючи провадження в адміністративній справі, апеляційний суд виходив з того, що справу не належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з відсутністю в ній публічно-правового спору.
Колегія суддів погоджується з цим висновком, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання про надання земельної ділянки, що перебуває в користуванні, у власність.
Доводи касаційної скарги, що на вирішення спірних правовідносин поширюється компетенція адміністративних судів, ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем наведених вище правових норм та не дають підстав вважати, що апеляційним судом під час розгляду справи порушено норми процесуального права або невірно застосовано норми матеріального права.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М.І. Смокович
Судді Т.Ф. Весельська
С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
І.В. Штульман