ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21864/18
провадження № 2/753/1830/19
"13" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді МИЦИК Ю.С.
при секретарі ПУГАЧ Д.С.
за участю сторін не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - позивач, АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25217,61 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 3711,96 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1378,92 грн., нарахованої пені в розмірі 18449,70, а також штрафів 500,00 грн. (фіксована частина) та 1177,03 грн. (процентна складова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2007 між ЗАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач належним чином зобов'язань за укладеним кредитним договором №б/н від 27.11.2007 не виконував, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість.
Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25217,61 грн, а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надіслав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до приписів ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти вирішення справи саме таким чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 27.11.2007 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ЗАТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що він разом із пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг /а.с.7/.
В анкеті-заяві міститься інформація про те, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, та погодився з ними.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася, про що розписалася у анкеті-заяві. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Крім того, згідно з умовами та правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, за переривання платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 27.11.2007, внаслідок чого, станом на 16.10.2018 (дата визначена позивачем), у останнього утворилася заборгованість у розмірі 25217,61 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 3711,96 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1378,92 грн., нарахованої пені в розмірі 18449,70, а також штрафів 500,00 грн. (фіксована частина) та 1177,03 грн. (процентна складова) /а.с. 4-6/.
Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, ставки пені, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, пені, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
ОСОБА_1 не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Виходячи із наявних у матеріалах справи доказів, і наведених норм законодавства, суд вважає, що наявні всі підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 3711,96 за період з 27.11.2007 (дата укладання договору між сторонами) по 16.10.2018 (дата визначена АТ КБ «ПриватБанк» у позові).
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами суд доходить наступного висновку.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено судом, відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг (27.11.2007), а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком у випадку інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку та погодження клієнта на нові умови, а також шляхом надсилання СМС-повідомлень.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що боржник вважається належно повідомленим про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом у односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами становив, станом на 27.11.2007 (дата укладання договору між сторонами), 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Вказана відсоткова ставка діяла починаючи з 27.11.2007 (дата укладання договору між сторонами) по 01.01.2013.
У подальшому, з 01.01.2013 АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшив процентну ставку до 30,00 %, а з 01.09.2014 збільшив до 34,80%.
Таким чином, з урахуванням збільшення відсоткової ставки банком у односторонньому порядку (ст.1056-1ЦК України), без повідомлення позичальника, суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість по процентам, нарахована за період з 27.11.2007 (дата визначена позивачем у розрахунку заборгованості) по 31.12.2012 (остання дата, коли проценти нараховувалися по відсотковій ставці 22,80% «Загальна заборгованість за процентами (накопичувальним підсумком»), що складає 0 грн.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією, а також сум штрафів суд доходить наступного.
Відповідно до положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Керуючись статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такі висновки викладені у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.
Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією не підлягають до задоволення, оскільки недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, не допускається.
Разом з тим, процентна складова штрафу підлягає зменшенню з урахуванням п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, штраф у розмірі 5% від ціни позову буде складати 210,60 грн. (3711,96+500=4211,96 грн., відповідно 5% від 4211,96 грн. становить 210,60 грн.).
За таких обставин, з ОСОБА_1 за період з 27.11.2007 (дата укладання договору між сторонами) по 16.10.2018 (дата визначена АТ КБ «ПриватБанк» у позові) підлягає стягненню наступна заборгованість у розмірі 4422,56 грн., яка складається з: 3711,96 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 0 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом з 27.11.2007 по 31.12.2012; 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 210,60 гривень - штраф (процентна складова).
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 309,01 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 525, 526, 536, 626, 634, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, стст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, р/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.11.2007 у розмірі 4422 гривень 56 копійок .
У решті вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, р/р № НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 309 гривень 01 копійку.
Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ МИЦИК Ю.С.