08 липня 2019 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
представників потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12
представника цивільного
позивача ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018260000000244 від 16.05.2018 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, із вищою освітою, працюючого водієм на ПП «Грейп 2002», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховано з моменту вступу вироку в закону силу.
ЄУНСС: 725/4822/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_13
НП: 11-кп/822/251/19 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.286 КК України
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 45000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 90000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 45000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 5577 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Як зазначено у вироку суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 15.05.2018 року, приблизно о 22 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «OPEL-VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Чернівці по вул. Південно-Кільцевій, зі сторони вул. Миколаївської в напрямку вул. Головної, на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 ПДР «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.», в темну пору доби, із включеним ближнім світилом фар, на перевищеній швидкості більше 40 км/год.
Наближаючись до будинку № 45 «А» вказаної вулиці, водій ОСОБА_6 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, почав здійснювати обгін автомобіля марки «FORD-CONNECT», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який рухався у попутному напрямку, де завершуючи маневр обгону, при цьому перебуваючи на зустрічній смузі руху, допустив зіткнення з мотоциклом марки «QINGQI-QM125GY-2A» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 , який рухався в межах своєї смуги руху, із включеним ближнім світлом фар.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла марки «QINGQI-QM125GY-2A» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до висновку СМЕ № 330 від 15.06.2018 р. спричинено смерть, яка настала від розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку, багато скалкових, багато фрагментарних переломів кісток основи склепіння черепа та лицевого скелету.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_6 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 12.9 (б) та 14.2 (в) встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 р. та ведених в дію з 01.01.2002 р.
На вказаний вирок суду обвинувачений ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , представник потерпілого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_11 , представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_11 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок районного суду щодо нього в частині призначеного йому покарання змінити, застосувати до нього ст. ст. 75,76 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, та змінити вирок в частині стягнення з нього витрат на правову допомогу на користь потерпілих, та відмовити в їх стягненні у зв'язку із недоведеністю їх понесення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги обвинувачений ОСОБА_6 посилається на те, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про відсутність пом'якшуючих обставин його вини.
Вказує, що під час досудового слідства та судового провадження в суді першої інстанції він вину визнав у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а те що він в суді першої інстанції зазначив про часткове визнання, то це лише через те, що він не бачив дорожнього знаку 3.29 ПДР, оскільки він знаходиться серед дерев та в темну пору доби не освічується.
Також посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував як пом'якшуючі обставини відшкодування матеріальної шкоди потерпілим та частково моральної шкоди, щире каяття, вибачення перед потерпілими та розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, вважає, що сума процесуальних витрат потерпілих на правову допомогу нічим не підтверджується, крім квитанції до прибуткових касових ордерів, а їх розмір є необґрунтованим та не спів мірним із складністю справи та проведеними діями адвокатів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати, кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому посилається на те, що відсутні правові підстави визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винним у порушенні п.п. 14.2 ПДР, так як у нього не було об'єктивної можливості визначити правильність свого розташування на зазначеній в протоколі огляду місця події ділянці дороги.
У діях потерпілого ОСОБА_17 очевидні ознаки порушення ним норм ПДР, і ці порушення перебувають у тісному зв'язку з тим фактом, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, й безпосередньо вплинули на виникнення ДТП. Тобто у випадку дотримання останнім заборони керування мотоциклом під впливом алкоголю, та обмеження можливості виїзду на ліву смугу руху у випадку відсутності перешкод на правій смузі, ДТП б не сталося взагалі.
Вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 в тій частині, яка судом зазначена, як така, що має безпосередній причинно-наслідковий зв'язок із смертю потерпілого, діяв у відповідності до вимог ПДР, а інші порушення не мають зв'язку із наслідками ДТП. У зв'язку з цим, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до незаконного засудження обвинуваченого ОСОБА_6 .
Крім того, вважає що оскаржуваний вирок був постановлений незаконним складом суду, так як у захисту виникли обґрунтовані підстави для сумніву у неупередженості суду, що повинно було мати своїм наслідком відвід судді, що розглядала справу.
Представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 в апеляційній скарзі просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання та в частині вирішення заявленого потерпілою ОСОБА_10 цивільного позову. ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання - шість років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки. Збільшити розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 500000 (п'ятсот тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_10 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. на відшкодування правової допомоги.
Апелянт обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що судом не в повній мірі враховано ставлення ОСОБА_6 до своїх протиправних дій, та не враховано обтяжуючі обставини.
Також вказує на те, що потерпіла ОСОБА_10 зазнала значних моральних страждань, пов'язаних з втратою дуже близької людини, які оцінити в грошовому еквіваленті надзвичайно важко. Суд першої інстанції не справедливо оцінив моральну шкоду, а саме життя дуже близької людини в розмірі 45000 грн.
Представник потерпілого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_11 в апеляційній скарзі просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання та в частині вирішення заявленого потерпілим ОСОБА_14 цивільного позову.
ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання - шість років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки. Збільшити розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 700000 (сімсот тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_14 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. на відшкодування правової допомоги.
Апелянт обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що судом не в повній мірі враховано ставлення ОСОБА_6 до своїх протиправних дій, те що він частково визнав свою вину, та не враховано обтяжуючі обставини.
Також вказує на те, що потерпілий ОСОБА_14 зазнав значних моральних страждань, пов'язаних з втратою єдиного сина, які оцінити в грошовому еквіваленті надзвичайно важко. Суд першої інстанції не справедливо оцінив моральну шкоду, а саме життя дуже близької людини в розмірі 90000 грн.
Представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 в апеляційній скарзі просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання та в частині вирішення заявленого потерпілим ОСОБА_14 цивільного позову.
ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання - шість років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки. Збільшити розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 500000 (п'ятсот тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_9 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. на відшкодування правової допомоги.
Апелянт обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що судом не в повній мірі враховано ставлення ОСОБА_6 до своїх протиправних дій, та не враховано обтяжуючі обставини.
Також вказує на те, що потерпіла ОСОБА_9 зазнала значних моральних страждань, пов'язаних з втратою дуже близької людини, які оцінити в грошовому еквіваленті надзвичайно важко. Суд першої інстанції не справедливо оцінив моральну шкоду, а саме життя дуже близької людини в розмірі 45000 грн.
Інших апеляційних скарг чи заперечень на подані апеляційні скарги від учасників судового провадження не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного вироку суду та вимоги апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_6 та діючих в його інтересах захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційних скарг, та просили її задовольнити з підстав наведених у них,та заперечували проти задоволення апеляційних скарг потерпілих, думку потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та їх представників адвоката ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, а вимоги апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_6 та діючого в його інтересах захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, прокурора ОСОБА_5 , який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та діючого в його інтересах захисника ОСОБА_8 та не заперечував проти задоволення апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 в частині збільшення суми моральної шкоди, в решті апеляційних вимог просив відмовити, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, надавши слово усім учасникам у дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, колегія суддів приходить до наступного.
Апеляційним судом при перевірці вироку суду першої інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідивши надані сторонами докази, повно та правильно виклав їх у вироку, надав цим доказам оцінку в плані належності, допустимості, достовірності, та в їх сукупності і достатності для висновків по суті кримінального провадження і на цих підставах прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_6 за описаних у вироку обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З урахуванням зібраних та досліджених доказів судом обґрунтовано кваліфіковані дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд проведено з дотриманням норм кримінального процесуального закону. Суд у відповідності до вимог ст.94 КПК України дав оцінку усім зібраним у справі доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
Вирок районного суду в частині встановлення фактичних обставин справи, кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 та призначення покарання, відповідає вимогам ст. ст. 370,374 КПК України.
Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката - ОСОБА_8 про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права районним судом, в тому числі й з приводу того, що в тій частині, яка судом зазначена, як така, що має безпосередній причинно-наслідковий зв'язок із смертю потерпілого, обвинувачений ОСОБА_6 діяв у відповідності до вимог ПДР, а інші порушення не мають зв'язку із наслідками ДТП є безпідставними.
Допитаний районним судом експерт ОСОБА_18 , в судовому засіданні, пояснив, що він проводив експертне дослідження №340-А від 25.06.2018 року. На експертне дослідження окрім письмових матеріалів кримінального провадження йому було надано ще й відео, на якому було відображено, що на смузі руху мотоцикла був припаркований вантажний автомобіль. При проведені експертизи він виходив із Правил дорожнього руху з урахуванням всіх параметрів (вихідні дані) за результатами яких він провів методичні розрахунки. При дослідженні також було встановлено, що водій автомобіля «Опель-Віваро» значно перевищив швидкість руху.
Як встановлено судом першої інстанції, та перевірено судом апеляційної інстанції, з протоколу огляду місця події від 15.05.2018 року , схеми до ДТП та фото таблиць вбачається, що 15.05.2018 року о 23 год. 10 хв. слідчим ОСОБА_19 за участю понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 в присутності водія ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 з використанням фотоапарату марки «Саnon» проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, під час якого встановлено, що місцем ДТП є горизонтальна ділянка розташована в м. Чернівці вул. Південно-Кільцева 45 «А», вид покриття - асфальтоване, стан - сухе чисте, загальною шириною 13,7 м. з однією смугою руху в напрямку проведення огляду та однією в зустрічному напрямку, з відсутністю розмітки та дорожніх знаків, з наявним частковим вуличним освітленням, з відсутністю об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч. Крім того, в даному протоколі детально описано локалізація пошкоджень на двох транспортних засобах та ознаки напрямку руху транспортного засобу «Опель-Віваро» зі сторони вул.. Миколаївської в напрямку вул.. Головної, а мотоцикла зі сторони вул.. Головної в напрямку вул. Миколаївської , відомості про труп та вилучені речі. (т.1 а.с.4-29)
З протоколу огляду трупа від 16.05.2018 року з фототаблицями вбачається, що слідчий ОСОБА_19 в присутності понятих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 за участю спеціаліста-судово-медичного експерта ОСОБА_24 провів огляд трупа ОСОБА_17 розташованого на узбіччі по вул.. Південно-Кільцевій 45 «А» з детальним описом його розташування, предметів одягу та речей (т.1 а.с.30-35).
З протоколу додаткового огляду місця події від 22.05.2018 року з фото таблицями вбачається, що слідчий ОСОБА_25 в присутності понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_27 за участю спеціаліста ОСОБА_28 з використанням фотоапарату марки «Саnon» провів огляд ділянки дороги, яка розташована в м. Чернівці вул.. Південно-Кільцева біля будинку №45 «А» під час якого встановлено, що на вказаній ділянці дороги відсутня дорожня розмітка, але наявні дорожні знаки: 3.29 ПДР «Обмеження максимальної швидкості - 40 км/год» та 1.33 ПДР «Діти», які розташовані по праву сторону дороги, відносно напрямку руху в сторону вул.. Головної . Вказані дорожні знаки розташовані на відстані 313 м. до умовної лінії (т.1 а.с. 39-44).
Згідно висновку експерта № 330 від 19.06.2018 року смерть ОСОБА_17 настала від розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку, багато скалкових, багато фрагментарних переломів кісток основи, склепіння черепа та лицевого скелету. 2. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 виявлено тілесні ушкодження, які виникли за відносно короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті від дії твердих тупих предметів, найбільш ймовірно виникли при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок зіткнення з автофургоном і за ознакою «небезпека для життя», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті. Розмежування всіх вищевказаних тілесних ушкоджень не є доцільним, оскільки всі вони виникли внаслідок одного травматичного процесу, а саме внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. (т.1 а.с. 50-55)
Згідно висновку експерта № 340-А від 25.06.2018 року вбачається, що при заданих у вихідних даних параметрах руху автомобілів «FORD-CONECT» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 та «OPEL-VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , останньому необхідна була відстань величиною біля 394.4-414.1м. В даній дорожньо-транспортній обстановці, в діях водія автомобіля «OPEL-VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , вбачається невідповідність вимог п. 12.9(б) та 14.2(в) ПДР, недотримання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, через зазначені в дослідницькій частині причини. В даній дорожньо-транспортній обстановці в діях водія мотоцикла «QINGQI-QM125GY-2F», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_17 вбачається невідповідність вимог пункту 12.3 ПДР, через зазначені в дослідницькій частині причини, але вони не перебувають в причинному зв'язку, через зазначені там же причини (т.2 а.с.39-43).
Висновки проведених по даному провадженні судових експертиз є повними, науково обґрунтованими, проведеними компетентними спеціалістами.
Також необґрунтованими є посилання захисника ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на те, що у діях потерпілого ОСОБА_17 очевидні ознаки порушення ним норм ПДР, і ці порушення перебувають у тісному зв'язку з тим фактом, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, й безпосередньо вплинули на виникнення ДТП, оскільки з як вбачається з висновку експерта №340-А від 25.06.2018 року в діях водія мотоцикла QINGQI-QM125GY-2F, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_17 вбачається невідповідність вимог пункту 12.3 ПДР, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». Однак вони не перебувають в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Інших порушень ПДР в діях водія мотоцикла QINGQI-QM125GY-2F ОСОБА_17 не встановлено. Тобто перебування потерпілого ОСОБА_17 у стані середнього ступеня алкогольного сп'яніння не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.
Крім того, як вбачається із дослідженої районним судом інформації Чернівецького міського комунального підприємства «Міськсвітло» № 233 від 15.06.2018 р. 15.05.2018 року, вулиця Південно-Кільцева та ділянка дроги біля будинку №45 А освітлювалася, перебоїв в освітлені, несправних ламп не було (т.1 а.с.152).
З інформації Чернівецького міськ. ШЕП №365 від 10 липня 2018 року вбачається, що на ділянці дороги по вул. Південно-Кільцевій 45 А на момент скоєння ДТП наявні дорожні знаки 3.29 та 1.33 ПДР (т.1 а. с.158).
Як вбачається з переглянутого в районному суді відео, яке наявне на CD-R диску та відтворене в судовому засіданні, по вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці зі сторони вул. Головної в напрямку вул. Миколаївської рухається мотоцикл QINGQI-QM125GY-2F із включеним світлом фар та заднім габаритом. Дану ділянку дороги освітлює також світло фар автомобіля марки «OPEL-VIVARO», який у свою чергу рухається зі сторони вул. Миколаївської в напрямку вул. Головної. В полі зору відеокамери повністю з'явився автомобіль OPEL-VIVARO після зіткнення з мотоциклом марки QINGQI-QM125GY-2F з увімкненими зупиночними ліхтарями (стопами). Згодом в полі зору відеокамери з'явився автомобіль «FORD-CONECT», якого до зіткнення обганяв автомобіль OPEL-VIVARO.(т.1а.с. 163-169)
З переглянутого в районному суді відео, яке наявне на CD-R диску та відтворене в судовому засіданні вбачається, що на ділянці дороги вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці спостерігається легковий автомобіль, водій якого здійснює об'їзд з лівої сторони нерухомий вантажний автомобіль з напівпричепом, який припаркований вздовж правого краю дороги в напрямку вул.. Миколаївської. Згодом в полі зору відеокамери з'являється автомобіль «FORD-CONECT» позаду якого рухається автомобіль « OPEL-VIVARO», водій якого виїжджає на смугу зустрічного руху для здійснення маневру «обгін». (т.1 а.с.171-176)
З переглянутого в районному суді відео, яке наявне на CD-R дисках та відтворене в судовому засіданні вбачається, що на ділянці дороги вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці з'являються задні габаритні вогні мотоцикла марки «QINGQI», який рухається в межах своєї смуги не міняючи напрямок свого руху. В полі зору камери з'являється також світло фар автомобіля марки «OPEL-VIVARO» після чого відбувається зіткнення між двома вказаними вище транспортними засобами. (т.1 а.с.182-186, 188-191)
Апеляційний суд погоджується із оцінкою районним судом вказаних доказів.
В ході судового розгляду під час безпосереднього дослідження доказів зібраних органом досудового розслідування судом першої інстанції встановлено причинний зв'язок між діями обвинуваченого ОСОБА_6 , що полягали в порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху та наслідками, що настали у виді загибелі водія транспортного засобу мотоцикла ОСОБА_17 , з чим погоджується і апеляційний суд.
Щодо посилань захисника ОСОБА_8 на те , що оскаржуваний вирок був постановлений незаконним складом суду, колегія суддів вважає, їх безпідставними, оскільки ті обставини, на які посилається апелянт не стосуються даного кримінального провадження, а торкаються його професійної діяльності як адвоката, та є особистими міркуваннями та припущеннями, щодо підстав наявності обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_13 , не дають підстав для відводу суду у встановленому ст.75,75 КПК України порядку.
Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає, що воно обрано згідно загальних принципів призначення покарання та у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме меті покарання, передбаченій ст.50 КК України, з яким погоджується і колегія суддів.
Так, при обранні ОСОБА_6 виду та міри покарання суд, у відповідності до правил ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно положень ст.12 КК України, є необережним тяжким злочином, обставини вчинення злочину, тяжкість наслідків, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, в даний час працює водієм ПП «Грейп 2002», раніше не судимий.
Районним судом також враховано кількість та тяжкість спричинених потерпілому тілесних ушкоджень за наслідками ДТП, внаслідок чого останній помер на місці, ставлення ОСОБА_6 до своїх протиправних дій, часткове визнання вини в пред'явленому обвинуваченні, часткове визнання цивільних позовів потерпілих, та часткове їх відшкодування, а також те, що обвинувачений вибачився перед потерпілими за скоєне у завершальній стадії кримінального провадження.
Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 районний суд також врахував позицію потерпілих та їх представників в судовому засіданні, які вказували на те, що ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні ні в судовому засіданні жодного разу не попросив у них вибачення не покаявся та не відшкодував матеріальну та моральну шкоду. За таких обставин всі потерпілі наполягали на призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 суворої міри покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, чи пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України районним судом не встановлено.
На підставі зазначеного, районний суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити у виді позбавлення волі в межах, передбачених в санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначене судом першої інстанції реальне покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про неврахування судом ряду обставин, які пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, вибачення перед потерпілими та розкаяння у вчиненому, а також активне сприяння розкриттю злочину, на думку колегії суддів, є безпідставними, так призначення розміру покарання, який найближчий до мінімального, свідчить про врахування усіх можливих обставин, що пом'якшують покарання, та позитивно характеризуюючих даних, в тому числі і тих, які зазначені у доводах апеляційних скарг.
Так, щире каяття тобто розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням апелянта, свою вину у вчиненому він визнав частково, а також частково визнав цивільні позови потерпілих та частково їх відшкодував.
З огляду на фактичні обставини справи, вимоги кримінального закону, мету покарання, призначене судом покарання ОСОБА_6 за своїм видом та розміром є обґрунтованим та необхідним, а тому підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання та застосуання до нього ст.69 КК України, колегія суддів не вбачає.
Також, колегія суддів не знаходить підстав і для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, а саме застосування до нього вимог ст.ст.75, 76 КК України.
Доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_11 як представника потерпілих ОСОБА_10 ОСОБА_14 та ОСОБА_9 про скасування вироку районного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_6 є безпідставними. Визначений районним судом вид та розмір покарання, реальне його відбування є справедливим, необхідним та достатнім.
Доводи адвоката ОСОБА_11 як представника потерпілої ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_14 , та потерпілої ОСОБА_9 щодо неправильності вирішення судом цивільних позовів в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає частково обґрунтованими.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов про її відшкодування.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів,
втратою немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану,
Районний суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вказані вимоги закону не в повній мірі були враховані судом першої інстанції і розмір стягнутої моральної шкоди, на переконання колегії суддів, є недостатньо обґрунтованим.
Так, колегія суддів вважає, що вимоги потерпілих, щодо збільшення розміру відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки районним судом не враховано в повному обсязі їх моральні страждання.
Втрата життя людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та є особливим об'єктом кримінально-правової охорони, бо життя людини не може бути відновлене через незворотність смерті.
Враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнали потерпілі та відчувають і по сьогоднішній день, з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та у зв'язку з тим, що скоєнням злочину було змінено життя потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 через втрату рідної людини, понесено страждання, змінено життєвий устрій, затрачено додаткові фізичні та моральні зусилля, розмір моральної шкоди, яку завдано потерпілим, в даному випадку, на думку колегії суддів, необхідно збільшити кожному з потерпілих
Таким чином, за наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника потерпілих підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції у відповідності до ст. 408 КПК України підлягає зміні шляхом збільшення суми відшкодування, що не впливає на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію злочину.
Доводи апеляційний скарг обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про безпідставне стягнення районним судом на користь потерпілих витрат на правову допомогу є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого несе відповідно потерпілий.
Під час розгляду кримінального провадження районним судом, та під час апеляційного коляду, потерпілі та їх представник не представили документів про розрахунок вартості наданої правової допомоги, документів виконаних робіт їх перелік та вартість, актів.
З наведених підстав не підлягають задоволенню вимоги апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 про стягнення витрат на правову допомогу.
Крім того, у змісті апеляційних скарг представник потерпілих вказав, що під час апеляційного розгляду будуть надані підтверджуючі документи, для стягнення витрат на правовому допомогу, що виконано не було, документи не представлено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково
Апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 , представника потерпілого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, в частині вирішення цивільних позовів- змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 200000 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 300000 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 200000 грн.
Вирок суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 витрат на правову допомогу скасувати, відмовити за безпідставністю.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги
безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а ОСОБА_6 , в той самий строк, з моменту вручення йому копії даного вироку.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
08.07.2019 року
(дата засвідчення копії)