Справа № 2-918
2009 р.
28 вересня 2009 року Новоазовський районний суд
Донецької області
у складі: головуючого судді Преснякової А.А.
при секретарі Мірошниченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на будинок з усіма господарчими та побутовими будівлями та спорудами,
Позивачка 04.09.2009 року звернулась до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що 19.12.2002 р. вона купила будинок № 113 по вул. Брюхнова в м.Новоазовськ, Донецької області у ОСОБА_3, договір купівлі-продажу був оформлений по біржовому контракту на Азовській універсальній товарній біржі м. Маріуполя. Після придбання вказаного будинку позивачка добудувала господарські споруди, а саме погреб літ И, сарай літ З, сарай літ Ж. В даний момент позивачка дізналась, що не є власником будинку, тому що, договір купівлі-продажу будинку був оформлений по біржовому контракту і не надає права власності на будинок, оскільки повинен був бути нотаріально посвідчений.
Просить визнати за нею право власності на будинок № 113 по вул. Брюхнова в м.Новоазовськ Донецької області з усіма господарчими та побутовими будівлями та спорудами.
Позивачка у судове засіданні не з'явилась, надіславши заву, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради у судове засідання не з'явився, надіславши заяву, позовні вимоги визнав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка 19.12.2002 року уклала на біржі договір купівлі-продажу будинку № 113 по вул. Брюхнова в м.Новоазовськ , Донецької області з ОСОБА_3, що підтверджується біржовим контрактом № НР-265 від 19.12.2002 р. (а/с 6).
З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН№ 096572, виданого на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 11.08.2004 року, вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0616 кв. м (а/с 9).
Як вбачається із довідки ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 самовільно збудувала погреб (літ. И), сараї (літ З, Ж).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту.
З ст. 376 ч. 3 ЦК України вбачається, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На підставі викладеного, за позивачкою може бути визнано право власності на самочинно збудовані споруди - погреб (літ. И), сараї (літ З, Ж) по вул. Брюхнова, 113 в м.Новоазовськ Новоазовського району, оскільки в судовому засіданні встановлено, що збудовані позивачкою споруди - погреб та сараї є самочинним будівництвом, при цьому позивачці було надано земельну ділянку у встановленому порядку для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, але споруду збудовано без належного дозволу та належного затвердження проекту.
Враховуючи, що на час укладення угоди діяв Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, суд вважає необхідним застосувати до даних цивільних правовідносин положення вказаного Кодексу, згідно ст. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року.
Згідно ст. 224 ЦК України в ред. 1963 року, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Із ст. 227 ч.1 ЦК України вбачається, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього України).
Згідно ст. 47 ч.2 ЦК України, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
На підставі викладеного, за позивачкою може бути визнано право власності на будинок № 113 по вул.Брюхнова в м. Новоазовськ, Донецької області з усіма господарчими та побутовими будівлями та спорудами, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка купила вказаний будинок у ОСОБА_3.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 224, 227, 47 ЦК України в ред. 1963 року, ст. 376 ЦК України в ред. 2003 року, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на будинок з усіма господарчими та побутовими будівлями та спорудами задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані споруди - погреб (літ. И), сараї (літ З, Ж) по вул. Брюхнова № 113 в м.Новоазовськ, Новоазовського району Донецької області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 113 по вул. Брюхнова в м. Новоазовськ, Донецької області з усіма господарчими та побутовими будівлями та спорудами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд Новоазовського району шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя