Справа № 2 - 722
2009 р.
13 жовтня 2009 року Новоазовський районний суд
Донецької області
у складі: головуючого судді Преснякової А.А.
при секретарі Мірошниченко Т.М.
с участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоазовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Позивач 10.07.2009 р. звернувся до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що в 22.01.2005 року відповідач взяв у позивача в борг 2500 гривень під 12% в місяць, які відповідач зобов'язався повернути до 22.03.2005 року. На випадок порушення зобов'язання відповідач виплачує позивачу за перші 7 днів затримки 350 гривень, з розрахунку 50 гривень за день затримки розрахунку. На виконання договору відповідач виплатив позивачу відсотки за перші два місяця з дня отримання займу в сумі 600 гривень та попросив відстрочити повернення боргу ще на два місяця, позивач з цим погодився, але 350 гривень за 7 днів затримки розрахунку відповідач не сплатив. У визначений договором строк відповідач гроші не повернув та знову попросив відстрочки до 25.07.2005 року, позивач погодився, але відповідач знов не виконав зобов'язань, посилаючись на важке матеріальне становище та попросив відстрочки повернення боргу та відсотків на невизначений строк, позивач погодився.
27.05.2007 року відповідач повернув позивачу основний борг в сумі 2500 гривень, 350 гривень за затримку розрахунку за перші сім днів та 2150 гривень в рахунок часткового погашення відсотків за користування грошима, тоді як заборгованість по виплаті відсотків складала 7838,71 грн., тобто залишилася заборгованість у сумі 5688,71 грн. В червні 2008 року відповідач сплатив ще 300 гривень. Проте, в червні 2009 року відповідач сплатити суми боргу за відсотками відмовився. Просить стягнути з відповідача за договором займу суму боргу за відсотками у розмірі 5388,71 гривень, а також витрати по справі.
Позивач та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що брав у позивача в борг гроші, повернув всі в травні 2006 року у розмірі 5400 гривень, вони з дружиною взяли гроші в кредит в банку та віддали ОСОБА_1. Крім того, щомісяця платив позивачу по 100 гривень. Він брав у позивача гроші під 12% на два місяці, не визнає всіх його розрахунків, вважає, що сплинув строк позовної давності.
Свідок ОСОБА_5 показала, що її чоловік брав гроші у позивача, на вимоги позивача повернути гроші, вона з чоловіком в 2006 році взяли кредит в банку та повернули борг позивачу у розмірі 5400 гривень.
Суд, заслухавши сторони, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає позов доведеним і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач передав відповідачу 22.01.2005 року гроші в борг у сумі 2500 гривень під 12% на два місяці, які відповідач зобов'язався повернути до 22.03.2005 року. На випадок порушення зобов'язання відповідач виплачує позивачу за перші 7 днів затримки 350 гривень, з розрахунку 50 гривень за день затримки розрахунку, згідно боргової розписки (а/с 5).
У визначений договором строк відповідач гроші не повернув та неодноразово просив відстрочки, позивач погоджувався, відповідач попросив відстрочки повернення боргу та відсотків на невизначений строк, позивач погодився, що також вбачається з боргової розписки.
27.05.2007 року відповідач повернув позивачу основний борг в сумі 2500 гривень, 350 гривень за затримку розрахунку за перші сім днів та 2150 гривень в рахунок часткового погашення відсотків за користування грошима, згідно пояснень позивача.
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Із ст. 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три
роки.
Із ст. 264 ЦК України вбачається, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а не після спливу строку позовної давності, на чому наполягав відповідач, оскільки на вимогу відповідача договір позики було продовжено на невизначений строк, основний борг повернуто 27.05.2007 року, тому доводи відповідача про звернення позивача до суду вже після спливу строку позовної давності та вимоги відповідача застосувати сплив позовної давності, відмовивши позивачу в позові, суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відсотки за договором позики в сумі 1525 гривень, оскільки згідно ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей, а в судовому засіданні встановлено, що відповідач 22 січня 2005 року взяв у позивача в борг 2500 гривень під 12% на два місяця, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що борговою розпискою передбачено сплату 12% за користування коштами за два місяці, за перші два місяці відповідач сплатив відсотки, що зазначено в розписці, тобто за період з 25.03.2005 року по 27.05.2007 року заборгованість по відсотках складала 3625 гривень, 350 гривень за затримку розрахунку за перші сім днів, відповідач сплатив 2150 грн. та 300 грн., тобто підлягає стягненню 1525 гривень.
Доводи відповідача про повернення основного боргу в травні 2006 року, а не в 2007 року, як зазначено в позові, суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини нічим не підтверджено.
Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, з врахуванням часткового задоволення позову, що складаються з судового збору у розмірі 51 гривня, витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 250 гривень та витрат на правову допомогу - 400 грн
Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 625, 1046 - 1050 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відсотки за договором позики в сумі 1525 (одну тисячу п'ятсот двадцять п»ять) гривень, судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 51 гривня, витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи у сумі 250 гривень та витрат на правову допомогу - 400 гривень, а всього підлягає стягненню 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя