Справа № 716/738/19
08.07.19 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Стрільця Я.С.
за участю секретаря - Барабащук О.А.
представника позивача - Дубець М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 до Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадкрове майно,
Позивач ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадкрове майно.
В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,1455 га у межах згідно з планом, розташованої на території Малокучурівської сільської ради, Заставнівського району Чернівецької області за кадастровим № НОМЕР_1 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Малокучурівської сільської ради 27.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі №114, який на час відкриття спадщини скасовано та змінено не було, спадкодавець ОСОБА_4 все своє майно заповів йому. Іншиї спадкоємців не має.
Вказує на те, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв, звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки ним не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_5 . Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, він змушений в судовому порядку визнавати право власності на спадкове майно.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача від Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про визнання позову, в якій просить розгляд справи провести в їх відсутності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М.Кучурів Заставнівського району Чернівецької області помер ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.09.2006 року (а.с.7). Внаслідок смерті останнього відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,1455 га у межах згідно з планом, розташованої на території Малокучурівської сільської ради, Заставнівського району Чернівецької області за кадастровим № НОМЕР_1 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Малокучурівської сільської ради 27.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі №114, який на час відкриття спадщини скасовано та змінено не було, спадкодавець ОСОБА_4 все своє майно заповів позивачу ОСОБА_3 (а.с.5 спадкової справи). Іншиї спадкоємців не має, що підтверджується довідкою Малокучурівської сільської ради (а.с.3 спадкової справи).
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
За правилами ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Згідно ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв вчасно, що вбачається з витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №8847170 від 13.03.2007 року (а.с.2 на звороті спадкової справи) та змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №1210/02-31 (а.с.10).
З метою оформлення спадщини позивач у встановлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на згадане спадкове майно, що вбачається із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №8847170 від 13.03.2007 року (а.с.2 на звороті спадкової справи) однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки позивачем не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_4 , що вбачається з вищевказаної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №1210/02-31 (а.с.10).
Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукпності: - ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правичинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; - виготовлення технічної документації на земельні ділянки; - визначення меж земельних ділянок в натурі; - погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; - одержання у вставленому порядку Державного акта на землю; - реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу10 "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкомці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування.
Таким чином, враховуючи вищевикладене сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачами своїх законних спадкових прав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216,1217,1218, 1222, 1268 ч.1, 1297 ч.1,1225 ч.1 ЦК України, ст.125 ЗК України, ст. 4,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, а саме: на земельну ділянку площею 1,1456 га у межах згідно з планом, розташованої на території Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області за кадастровим № НОМЕР_1 переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п'ятого та п.15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Я.С.Стрілець