м. Київ К-12970/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Сороки М.О.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Гашицького О.В.,
Штульмана І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (далі-УПФ), Управління Державного казначейства у Золочівському районі Львівської області про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
встановив:
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відноситься до категорії «діти війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що вказане підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати таку бездіяльність УПФ неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2007-2008 роки у сумі 2313,5 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. у розмірі 1224 грн. 25 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року апеляційну скаргу УПФ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року залишено без розгляду.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Встановлено, що до суду першої інстанції УПФ звернулось із заявою про апеляційне оскарження судового рішення 09 січня 2009 року, а з апеляційною скаргою -21 січня 2009 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було відсутнє.
Висновок суду про те, що апеляційна скарга УПФ підлягає залишенню без розгляду, оскільки вона подана з пропуском встановленого строку, відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з вимогами ст. 186 КАС і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України.
Суддя М.О. Сорока