Справа № 620/202/19 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
27 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря: Чуб Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 18.03.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів - Міністерства внутрішніх справ України, Голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо не виплати позивачу - ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС, в розмірі 324 800,00 грн;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та перерахувати на рахунок УМВС України в Чернігівській області суму одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС для подальшої виплати позивачу;
- зобов'язати Голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області виплатити позивачу суму одноразової грошової дороги як інваліду війни другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС, в розмірі 324 800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з боку відповідачів допущена протиправна бездіяльність, яка зумовила порушення гарантованого державою права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в строк передбачений Законом, зважаючи на наявність для цього усіх передбачених законодавством підстав.
Згідно з відзивом на адміністративний позов позивачем не було виконано вимоги Постанови № 850 та не надано всіх документів, передбачених п. 7 зазначеної постанови. Матеріали ОСОБА_1 були повернуті ліквідаційній комісії МВС України 14.11.2018, оскільки у позивача не було постанови військово-лікарської комісії, наявність якої обов'язкова відповідно до вимог Порядку № 850. Таким чином, МВС України матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було повернуто правомірно.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Закон передбачає альтернативні варіанти підтвердження причинного зв'язку і тому, посилання суду першої інстанції лише на Постанову КМ України № 850 і не застосування Закону є неправомірним, оскільки Закон має вищу юридичну силу, а Постанова № 850 затверджує механізм виконання даного Закону. В даному випадку надання позивачем Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9932 від 18.06.2018, як доказ того, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є правомірним та відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з відзиву на апеляційну скаргу суд першої інстанції надав всебічну, повну оцінку обставинам справи та прийшов до вірного висновку, що позивач при поданні документів для призначення одноразової грошової допомоги не дотримався вимог п. 7 Порядку, а саме не надав постанови відповідної військово-лікарської комісії, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень апелянта щодо будь-якої протиправної бездіяльності відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За матеріалами справи, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.09.2018 (а.с.16).
Також позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_2 С від 18.10.2018 (а.с.16).
В період з 04.08.1982 по 16.11.1984 позивач проходив службу в Збройних Силах СРСР та з 29.10.1985 по 05.05.1993 в органах внутрішніх справ (а.с.7).
Згідно з довідки Головного управління МВС України в Київській області від 13.10.2017 № С-1195 позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1 в період з 01.11.1987 по 30.11.1987 та з 01.12.1987 по 19.12.1987 (а.с.8).
Відповідно до наказів УВС Київського облвиконкому про виплату кратних окладів особовому складу, який брав участь у заходах із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач дійсно залучався до зазначених заходів в наступні періоди: з 01.11.1987 по 30.11.1987 (м. Чорнобиль); з 01.12.1987 по 13.12.1987 (м. Чорнобиль); 14.12.1987 (с. Копачі) та з 15.12.1987 по 19.12.1987 (м. Чорнобиль), що підтверджується матеріалами справи (а.с.9).
Згідно з довідки Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» № 03-10 від 10.10.2018 позивач - працівник органів внутрішніх справ України з приводу одержання страхової суми по державному обов'язковому особистому страхуванню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 627 від 19.11.1992 «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України» до дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» Чернігівської області не звертався і страхова сума йому не нараховувалась (а.с.14).
Згідно з довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 05/13405 від 22.10.2018 позивачу постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії одноразова компенсація, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи не призначалась та не виплачувалась (а.с.13).
В матеріалах справи містяться довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, а саме: серії АВБ № 032881 від 24.10.2017 згідно якої позивач є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання та серії АВБ № 058938 від 20.09.2018 згідно якої позивач є особою з інвалідністю 2 групи захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.15-15 на звороті).
В жовтні 2018 року позивач звернувся до Голови ЛК УМВС України в Чернігівській області з заявою щодо вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.33).
У встановленому законодавством порядку уповноваженою особою складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги (а.с.34), який з іншими наявними матеріалами 30.10.2018 направлено супровідним листом Директору Департаменту фінансово-облікової політики МВС України для прийняття рішення (а.с.35).
Однак, 14.11.2018 вказані матеріали МВС України повернуті до ЛК УМВС України в Чернігівській області у зв'язку з невідповідністю вимогам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, а саме відсутня копія постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання (а.с.36).
Листом УМВС України в Чернігівській області № 30/С-584л/к від 21.11.2018 повідомило позивача, що матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачу МВС України були повернуті до УМВС України в Чернігівській області у зв'язку з їх невідповідністю вимогам частини шостої п. 7 вказаного вище Порядку (а.с. 37).
В зв'язку з поверненням матеріалів, позивач 11.12.2018 звернувся до медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» з проханням видати довідку про придатність до служби станом на день звільнення - 05.05.1993.
Листом № 33/45-1637 від 22.12.2018 Медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» повідомило позивача, що згідно з п. 13 та п. 14 розділу VІ Наказу МВС України від 03.04.2017 № 285 колишні особи рядового та начальницького складу, які звертаються з питанням щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку захворювань, травм (поранень), надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби. Оскільки позивач зазначив у заяві, що не має можливості надати медичну карту амбулаторного хворого та інші медичні документи за період служби, комісія не може розглянути питання і винести відповідну постанову (а.с.11).
В подальшому, позивач звернувся до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели, в тому числі, до інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, яка 18.06.2018 № 9932 надала експертний висновок згідно якого захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.12).
Підстави, умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам органів внутрішніх справ України регулюється нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (далі - Порядок).
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Відповідно до п. 7 Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
В зв'язку з неподанням позивачем постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, суд першої інстанції дійшов висновку про недотриманням позивачем вимог п. 7 Порядку.
Зокрема, судом першої інстанції не прийнято уваги Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9932 від 18.06.2018 (а.с. 12), на який посилається позивач, як на доказ того, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він суперечить вимогам Порядку, а саме в даному випадку вказаний факт необхідно підтвердити постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки згідно з частиною першою ст. 12 Закону № 796-XII від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Тобто, законодавством передбачено альтернативу підтвердження причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
В даному випадку, Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9932 від 18.06.2018, підтверджує той факт, що захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому колегія суддів вважає, що позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги.
В свою чергу, відповідачами не спростовується факт наявності у позивача захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та не оскаржується Експертний висновок, яким встановлено дане захворювань.
Колегія суддів вважає, що не подання позивачем саме постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, не може позбавляти права на призначення одноразової грошової допомоги, у випадку наявності інших підтверджуючих документів щодо наявності у позивача захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які свідчать про наявність права позивача на призначення та виплату грошової допомоги.
Так, пунктом 8 Порядку встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Згідно з п. 9 Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки за наслідками судового розгляду встановлено, що відповідачі протиправно не взяли до уваги Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9932 від 18.06.2018, що належним чином підтверджує факт, що захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є саме зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України призначити та перерахувати на рахунок УМВС України в Чернігівській області суму одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС для подальшої виплати та зобов'язати Голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 324 800,00 грн.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, а рішення суду скасувати.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Міністерства внутрішніх справ України щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС, в розмірі 324 800,00 грн.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10) призначити та перерахувати на рахунок УМВС України в Чернігівській області суму одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) як інваліду другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС для подальшої виплати та зобов'язати Голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС в розмірі 324 800,00 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот) грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05.07.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев